Спецпроект

Свіча пам’яті за жертвами Голодомору запалала в Туреччині. ВІДЕО

2 вересня 2018 року Посольство України в Турецькій Республіці та українська громада Туреччини долучились до Міжнародної акції, присвяченої 85-м роковинам Голодомору «Запали свічку пам’яті».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Зранку в католицькій церкві Непорочної Діви Марії в Анкарі відбулось поминальне богослужіння українською мовою, яке, з благословення Святійшого Вселенського патріарха Варфоломія І, відправив священнослужитель Вселенського патріархату архімандрит Харлампій.

У своїй промові він передав слова підтримки і благословення українському народові від Глави Материнської церкви Константинополя: "З благословення Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха Його Всесвятості Варфоломія материнська церква звертається до вас, щоби розділити з вами смуток, спричинений Голодомором 1932-1933 років – одним з найбільших злодіянь ХХ-го століття" – звернувся архімандрит до присутніх.

 Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга

Він наголосив, що це богослужіння, проведене спільно з місцевою українською православною громадою та представниками різних народів в Анкарі, є проявом солідарності з українцями по всій земній кулі в молитовному спомині мільйонів жертв Голодомору, які загинули внаслідок штучно організованого радянським комуністичним режимом голоду.

В Міжнародній акції також узяли участь посли Грузії, Литви та Мальти, дипломати посольств США, Польщі та Фінляндії, представник МЗС Турецької Республіки, лідери кримськотатарської громади, а також турецькі громадяни та іноземці.

Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга звертаючись до учасників заходу зазначив, що саме міцна і незалежна Українська держава є запорукою неповторення подібних злочинів у майбутньому.

Після завершення поминальної служби учасники заходу запалили свічки та вшанували пам’ять невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.

Присутні також оглянули тематичну виставку та отримали інформаційні брошури турецькою мовою, присвячені Голодомору.

Тематичні заходи в рамках Міжнародної акції "Запали свічку пам’яті" пройшли також у Стамбулі, Анталії, Мармарисі, Ізмірі, Бурсі, Кушадасі та Самсуні.

Так українці Кушадаси вшанували пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті".

Туреччина була визначена першою країною, яка перейняла від України естафету акції "Запали свічку пам’яті". Наступна Свічка пам’яті запалає у Йорданії.

Нагадуємо, що 1 вересня 2018 року у Києві стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.