Львівська міськрада дасть 25 тисяч за найкращі історичні проекти про ЗУНР.КОНКУРС

25 вересня Львівська міська рада розпочала приймати документи на участь у конкурсі на кращі проекти в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 роки. Автори 10-х найкращих проектів отримають по 25 тис. грн.

Прийом документів триватиме до 25 жовтня 2018 року включно. Ця Програма затверджена ухвалою сесії міської ради № 3862 від 20.09.2018 "Про затвердження Програми преміювання авторів кращих проектів в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 рр.".

 

Для участі в конкурсі, кандидати мають подати через Центр надання адміністративних послуг або шляхом подачі Електронного звернення на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради такий пакет документів:

1. Заяву на участь у конкурсі та згоду про використання і обробку персональних даних (додаток 2 до цієї Програми).

2. Опис проекту, який був реалізований чи завершений у 2018 році, оформлений машинописом (з ілюстраціями у разі необхідності) та у вигляді електронної презентації.

3. Рецензію на проект та рекомендаційні листи, надані авторитетними науковцями із обраної галузі проекту.

4. Рекомендаційні листи (за наявності).

5. Завірену копію паспорта громадянина України.

6. Копію довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру.

Деталі участі у програмі та зразок аплікаційної форми можна знайти на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради за посиланням.

Нагадуємо, що триває прийом заявок на конкурс студентських науоквих робіт "Український визвольний рух 1920-х - 1950-х років".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.