Музей лемківської культури в Польщі буде відкритий і в 2019 році

Музей лемківської культури в Польщі з лютого знову прийматиме відвідувачів.

Про це повідомляє газета Об’єднання українців у Польщі "Наше слово" з посиланням на сторінку закладу у "Фейсбуці".

Музей лемківської культури розташовуєтья в с. Зиндранова Підкарпатського воєводства.

Питання про роботу музею у 2019 році було врегульоване під час зустрічі представників Ради товариства розвитку Музею лемківської культури з керівництвом Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі 23 січня.

Фото: FB Музей Лемківской Культуры 

Розклад роботи музею в 2019 році буде таким:

Лютий: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00
Березень: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Квітень: лише по суботах і неділях з 8:00 до 16:00 (без урахування 21 квітня).
Травень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (за винятком 3 травня).
Червень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 20 червня).
Липень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Серпень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 15 серпня).
Вересень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Жовтень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Листопад: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Грудень: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00.

Раніше функціонування музею у 2019 році було під питанням, оскільки у Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації планувало урізати фінансування.

ДОВІДКА:

Музей Лемківської культури в с. Зиндранова заснував в 1968 році корінний мешканець Зиндранови – Теодора Ґоча. До сьогодні його діяльність спрямовувалася на збереження, захист для майбутніх поколінь матеріальної та духовної культури лемків і Лемківщини.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.