В Україні заснували літературну премію за найкращі історичні твори

У Вінницькій області заснували Всеукраїнську літературну премію імені Миколи Рябого за найкращий літературний твір історичної тематики.

Про це у Фейсбуку повідомив голова Вінницької обласної організації Національної спілки письменників Вадим Вітковський.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

"Вінницьке обласне відділення Національної спілки письменників України та обласна комунальна установа "Видавничий дім "Моя Вінниччина", спільно з родиною Миколи Рябого оголошують про заснування щорічної Всеукраїнської літературної премії імені Миколи Рябого за найкращий літературний твір історичної тематики (поема, оповідання, повість, роман, п'єса) видані, опубліковані чи поставлені на сцені поточного року", - повідомив Вітковський.

За його словами, лауреатові вручатимуть грошову премію, диплом установленого зразка щороку, до 7 грудня, дня народження видатного українського письменника і патріота Миколи Рябого.

Твори на здобуття премії прийматимуть щорічно до 1 листопада на адресу Вінницької обласної організації НСПУ.


Микола Рябий – вінничанин, відомий письменник, автор першого в Україні роману про героїв Крут "Ще не вмерла Україна", двічі номінувався на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. У доробку понад 30 повістей та романів, що оповідають про історичне минуле України та становлення її державності. Зокрема "33-й. Маленька повість про великий голод" і роман "Упала звізда Полин", присвячені аварії на ЧАЕС. Романи "Облава на озброєного вовка" і "Вервольф. Хроніка "озброєних вовків" розповідають про будівництво ставки Гітлера під Вінницею та боротьбу з нацизмом.

Письменник також упорядкував подорожній щоденник Павла Халебського "Україна — земля козаків" про подорож "православного патріарха Антиохійського і Всього Сходу Макарія ІІІ з Халеба до Московії й на зворотному шляху через Русь-Україну за урядування христолюбивого й хороброго гетьмана Богдана Хмельницького".

Він переклав, упорядкував і прокоментував ряд художніх, історичних та духовних книг.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.