УІНП випустив ролик про діяльність ОУН в Центральній та Східній Україні

Український інститут національної пам'яті до річниці Першого Великого збору ОУН підготував ролик про діяльність українських націоналістів у центральних, східних та південних областях

Про це повідомляється на сайті УІНП, передає Укрінформ.

 

Як зазначається, з 28 січня до 3 лютого 1929 року тривав Перший Великий збір ОУН, який також відомий як Конгрес українських націоналістів. На ньому було проголошено створення ОУН на чолі з полковником Євгеном Коновальцем, озвучені загальні світоглядні засади, політичне бачення ситуації та устроєві форми організації.

"Діяльність ОУН зосереджувалась насамперед у західних областях України, що перебували у складі міжвоєнної Польщі. Однак з початком німецько-радянської війни було створено кілька похідних груп ОУН, які змогли налагодити підпільну діяльність у центральних, східних та південних областях, включно з Донбасом та Кримом", - ідеться в повідомленні.

Як коментує дослідник ОУН, декан Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк, у Дніпропетровській області в кожному районі був осередок організації.

"Є радянські дані про арешти та розгроми в 1944-46 роках по кожному району. Сотні людей арештовано у Дніпропетровській області. Те ж саме у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях"- розповідає він.

Ролик створила студія Prosto production. Науковий консультант ролика – декан Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.