На Тернопільщині видали книгу про сакральні скульптури краю

Уперше в Україні створено фотопутівник для поціновувачів релігійного туризму «Сакральна скульптура Тернопільщини», в якому зібрано докладну інформацію про майже 900 скульптур та унікальних давніх кам’яних хрестів.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини Марина Ягодинська.

 

"Робота над цим виданням тривала не один рік. Працюючи над книгою, ми хотіли показати усе скульптурне розмаїття нашого краю, що творилось упродовж багатьох століть.

До книги увійшли не тільки світлини найбільш самобутніх сакральних пам'яток у населених пунктах області. Тут помістили й карти, які вказують, де розташовані такі об'єкти, що цікавлять не тільки істориків, релігієзнавців, але й багатьох туристів.

Думаю, така фотокнига-каталог – це не тільки презентаційне видання. Воно дасть поштовх для подальших досліджень сакральної скульптури Тернопільщини", – сказала Ягодинська.

За її словами, нині на Тернопіллі нараховується майже 870 сакральних скульптур – хрестів та фігур, 187 пам'ятних знаків на честь скасування панщини, близько 200 фігур Матері Божої, десятки фігур Ісуса Христа та Іоанна Непомука. Світлини більшості з них увійшли до нового фотоальбому. Видали його у межах грантового проєкту Українського культурного фонду "Культура в часи кризи: інституційна підтримка".

Як зазначають упорядники книги, нині багато сакральних пам'яток під дією руйнівних природних чинників нищаться, тому дуже важливо зберегти їх для нащадків хоча б у світлинах.

Фахівці акцентували увагу на тому, що жителі багатьох сіл, містечок і міст задля надання "естетичного вигляду" десятками років забілюють сакральні пам'ятки так, що втрачаються риси обличчя, основні деталі одягу, інші елементи скульптур. Якщо це триватиме й надалі, то самобутні зразки давнього сакрального зодчества перетворяться на безликі, забілені фігури, які неможливо буде ідентифікувати.

Тому, як вважають автори, саме такий фотоальбом стане не тільки змістовним путівником для туристів, але й своєрідною базою даних, в якій зафіксовані автентичні елементи сакральних скульптур, що демонструють духовну культуру українців.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.