АНОНС: Обговорення книжки Симона Аттіліо Беллецца «Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників»

У Канадському Інституту Українських Студій відбудеться обговорення нового дослідження про українських шістидесятників за участю його автора, італійського дослідника Сімоне Беллецци.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

Українське шістдесятництво вже давно й міцно увійшло в національний "пантеон", як синонім українського національного відродження після смерті Сталіна, захисту національної культури, а також, як приклад протиставлення творчої інтелігенції тоталітарній системі.

Цьому феномену присвячено багато спогадів, книжок і статей. Цілковиту нову перспективу пропонує книжка італійського дослідника Симона Аттіліо Беллецца "Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників".

Вона вийшла в 2019 році, а у 2020 р. одержала Книжкову премію Омеляна Пріцака, заснованою Асоціацією славістичних, східноєвропейських та євразійських студій разом з Українським дослідним інститутом Гарвардського університету (США).

"Книжка Белецци має характер культурної історії. Вона не аналізує не тільки політичні аспекти шістидесятництва – значно більше уваги приділено поезії, музиці, кінематографу, літературі, громадсько-мистецьким організаціям.

У цьому сенсі, праця схожа з монографією Мирослава Шкандрія, який аналізує український інтегральний націоналізм не лише на підставі політичних текстів, а значною мірою саме через призму літературної творчості націоналістичних письменників та поетів" - пише про книжку аспірант УКУ Ілля Челодум.


Час: 23 квітня, п'ятниця


Місце: Канадський Інститут Українських Студій. Для участі в обговоренні можна зареєструватися тут.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.