Краматорській школі присвоїли ім'я Степана Чубенка

У Краматорську школі №12 присвоїли ім'я Степана Чубенка, жорстоко вбитого в 2014 році проросійськими бойовиками

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на виконуючу обов'язки начальника міськуправління освіти Краматорська Олену Дригу.

 

"Так, сьогодні на сесії Краматорської міської ради депутатами було прийнято рішення про присвоєння загальноосвітній школі №12 імені свого колишнього учня Степана Чубенка", - сказала Дрига.

Вона зазначила, що ініціювали це рішення і учні, і педагогічний колектив школи, і депутати міськради, і в цілому громадськість Краматорська.

За словами Дриги, мама Степана і сьогодні працює в цій школі вчителем російської мови та літератури, і це рішення депутатів для неї, як і для всіх працівників та учнів школи дуже важливо і цінно.

Степан Чубенко, 1997 р.н., мріяв стати професійним футболістом, був воротарем футбольного клубу "Авангард" (Краматорськ). З початком проросійських виступів в Україні в 2014-му він з друзями брав участь у мітингах на підтримку цілісності України. Хлопці носили воду, продукти, засоби гігієни українським військовим, які прибули в місто. Під час обстрілу він допомагав спускатися в сховище літнім людям, носив їм воду, коли місто опинилося відрізаним від водопостачання. Ризикуючи життям, Степан зняв з міської площі прапор "ДНР".

У червні 2014 року його в Донецьку затримали бойовики з батальйону "Керч", за однією з версій - за блакитно-жовту стрічку на рюкзаку.

За даними розслідування, підтвердженими в українському суді, Степан зазнав тортур і був розстріляний бойовиками "ДНР" за проукраїнську позицію.

Степана Чубенка посмертно нагороджено орденом "За мужність" III ступеня.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.