"Слуги народу" готують правки до проєкту Великого державного герба

Народні депутати готують правки до законопроєкту про Великий герб України. Багатьох турбує корона та фізіологія лева.

Про це розповів в інтервʼю "НВ" голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, цитує "Еспресо".

 

"Комітет рекомендував голосувати в цілому. І я був прихильником цього. Але зараз бачу, що ми відкрили можливість внести ті зміни, які більше за все зараз хвилюють суспільство. Багатьох турбує перш за все монархічна корона.

Насправді є республіки, у яких на гербі є корона. Вона не символізує монархію, а, як правило, цілісність країни, але давайте подискутуємо. Так само так є дискусії щодо анатомічно-фізіологічних особливостей лева (ймовірно, йдеться про дві ліві ноги – ред.)" — сказав Корнієнко.

Зараз депутати готують правки до законопроєкту: до текстового опису треба додавати ескіз, розглядати це будуть на засіданні комітету.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.