У Житомирі відкрилась виставка старовинних світлин. ФОТО

У Житомирі відкрилась виставка «Житомиряни в світлописах ХІХ ст.», фото для якої зі своїх родинних фотоальбомів надали жителі міста.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"На виставці представлені світлини, створені з оригіналів приватних колекцій житомирян. Ми зібрали понад 60 світлин, а на виставці експонуються близько 30.

На них жителі Житомира, які жили тут у ХІХ ст. Світлини зроблені різними фотографами, котрі працювали у місті", - розповіла організатор виставки, голова громадської організації "Студентський польський клуб" Валентина Юсупова.

 

За її словами, фотографії почали збирати на початку року. Деколи виникали труднощі, коли житомиряни приносили сімейні альбоми з пошкодженими світлинами. Для виставки оригінали фотографій опрацювали для того, аби відобразити автентичні зображення.

Як розповів кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка Антон Сичевський, у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст. у Житомирі був 61 фотограф.

 

Виставка "Житомиряни в світлописах ХІХ ст." експонується в Gnatyuk Art Center. Вона створена завдяки співпраці Студентського клубу польського, Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. І.Огієнка та Gnatyuk Art Center.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.