УІНП презентував вуличну виставку про українських правників

У вівторок, 30 листопада у Києві презентували виставку "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі"

Розташована на експозиційних стендах УІНП, що розташовуються у сквері №3 на Контрактовій площі, неподалік пам'ятника Григорію Сковороді.  Цю виставку Інститут відкрив у партнерстві з Національною асоціацією адвокатів України та Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова. 
 
 
20 стендів розповідають історії  видатних українських правників та адвокатів - Олександра Кониського, Іллі Шрага, Миколи Василенка, Миколи Міхновського, Станіслава Дністрянського, Андрія Лівицького та багатьох інших, їхню участь в українському визвольному русі, відстоюванні прав українського народу в рамках Російської та Австро-Угорської імперій, участь в українському державотворенні. Відображається розвиток українських правничих студій та правничої думки у міжвоєнний період, в умовах перебування українських інтелектуалів в еміграції.
 
"Дуже важливо розповідати про історію України через біографії людей, які її творили та змінювали на краще. Раніше ми організовували виставку про українських археологів, а сьогодні говоримо про правників та юристів, які багато зробили для осмислення того, що є держава, що є права людини, що є здоровими стосунками між державою та правом. Я сподіваюсь, що ця традиція буде продовжена і ми відкриватимемо нові та нові імена", - зазначив у вітальному слові голова УІНП Антон Дробович.
Своє чергою співавторка виставки, докторка юридичних наук, професорка кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Ольга Токарчук зазначила, що  "працюючи в різноманітних наукових та громадсько-політичних організаціях, засновуючи друковані видання, українські правники встановлювали контакти і налагоджували співпрацю з міжнародними організаціями. Кінцевою метою правників-науковців і правників-політиків було відновлення державного суверенітету України".

 

"Ми відзначаємо вагомий внесок української адвокатури у боротьбу за національне визволення і незалежну державність. Адвокати своєю політичною діяльністю, громадською працею і професійним хистом реалізували прагнення народу до життя у вільній, демократичній Україні. Вони очолювали уряди та міністерства, запроваджували реформи, проголошували незалежність і соборність, зберегли атрибути державності в еміграції. Національна асоціація адвокатів України, долучившись до організації цієї виставки, таким чином вшановує адвокатів, які стояли біля джерел нашої державності",  –  підкреслила співорганізаторка виставки, проректорка Вищої школи адвокатури, керівниця Центру досліджень адвокатури і права НААУ Ірина Василик.

 

Виставка "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі" триватиме до кінця січня 2022 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.