Спецпроект

Михайло Галущак: "Сто років тому війна з москалями також так починалась…"

Концепція героїзму має зводитися до самопожертви — не через втрату власного життя, а шляхом його використання. Багато з нас, ураз відмовившись від усього, готові віддати своє життя за Україну. Та чи згідні ви "тихою, невтомною працею", як писав митрополит Андрей Шептицький, розбудовувати цю Україну?

Максим Майоров: Чи знало ЦРУ про секретну підземну базу в Балаклаві?

Завдяки розрекламованим нещодавно розсекреченим файлам ЦРУ я нарешті отримав правильну відповідь на питання, яке одного гарного літнього дня задав екскурсоводці в Музеї Холодної війни у Балаклаві. Дівчина в камуфляжі запевнила тоді, що до кінця існування бази супостати так нічого і не дізналися про суперсекретні балаклавські підземелля.

Осип Зінкевич: У 40-Річчя Української Гельсінської Групи. До генези створення Групи

Безстрашна діяльність членів УГГ в Україні і підтримка їхніх зусиль представниками української Західної діаспори наблизили день розвалу "могутнього" Радянського Союзу, розпаду російсько-комуністичної імперії на кільканадцять самостійних держав і увінчалися проголошенням Незалежності України.

Олексій Мустафін: Легенда про "місто нероб". Як філософ Піфагор із бобами воював

Давньогрецького мудреця Піфагора більшість школярів пам'ятає завдяки славнозвісній теоремі та приказці про «піфагорові штани». Люди дорослі, які цікавляться історією, вочевидь, можуть згадати і про філософське вчення, і про теорію музичної гармонії, і про засноване Піфагором таємне товариство...

Михайло Кальницький: Лук’янівська, 62: від народного училища до сервісного центру МВС

Київ - це не тільки Хрещатик, Печерськ і Поділ. Це ще й район Лук'янівка, де ще можна знайти старі будівлі, яким пощастило уникнути руйнування. Історія одного будинку, якому пощастило вижити. Свого часу тут працювала школа для дітей незаможної людності, потім міліція, а тепер тут працюють над створенням зручних сервісів для обслуговування громадян.

Віктор Ющенко: Віктор Ющенко: Чому після Грузії - Україна?

Теоретично десятки російських БТРів можуть взяти курс на Київ. Існує маса сценаріїв, як зіграти на кримському питанні, вчинити серію провокацій, дестабілізувати ситуацію у Криму — і далі відбувається черга подій, яка закінчувалася б тільки тим, що у Києві спускається український національний прапор.

Олександр Зінченко: Бульвара Гавела у Києві не буде. Без Тебе

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних. Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

Богдан Червак: Повернути Коновальця на батьківщину! Київ, Львів, Калуш чи рідне село?

Визначний вояк, політик і державник і перший глава ОУН не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно має подбати про його належне і гідне вшанування. На порядку денному питання - де його поховати?

Генадь Побережний: Кремлівський спецназ учора й сьогодні. Порівняйте

Книга "Неконвенциональная война..." - для тих, хто прагне зрозуміти військову складову конфлікту на Донбасі. Радянські диверсанти 1940-х розповідають, як займалися тероризмом у тилу. А у вільний від виконання завдань час вдавалися до розборок або міжсобойчиків у дусі гедонізму.

Мирослав Маринович: Лесь Танюк. Самовидець сучасності

Цього року виповнюється рівно 50 літ з того часу, як молодий Лесь Танюк узявся писати свої щоденники. Станом на сьогодні – це 37 томів уже опублікованих "Щоденників без купюр" і 217 переплетених машинописних і рукописних томів, які стоять на полицях.

Оксана Забужко: "Good bye, Petrovski!", або Розпечатування "закритого міста"

Про знесення пам'ятника Петровському у Дніпрі: "Мені байдуже - хто, чому і наскільки вдало це організував. В даній ситуації виконавець узагалі неважливий. "Вважайте, що це зробив я!" - пишуть у соцмережах. І я готова підписатись під цією заявою".

: Литва і Україна. До Дня пам'яті захисників свободи

Литовцям в 1918-1920 роках вдалося здати іспит на право мати національну державу - завдяки широкому добровольчому руху, волонтерам тилу та міжнародній допомозі. В Україні ж тоді тривала громадянська війна на тлі зовнішньої агресії Росії.

Ольга Герасим'юк: Моя Мама наводить лад в історії Пирятина

Сьогодні наша мама, я вважаю, зняла частину прокляття з нашого Пирятина - якщо не заперечувати, що воно було: накладене всіма довгими десятиліттями невеселої його історіі. Відтепер ми повертатимемося додому не на вулицю Петровського...

Александр Мусін: Про Сирію, Росію, Париж та Донецьк

Спокойная жизнь Парижа и остального мира зависит сегодня в той же мере от разоружения террористов, сеющих насилие на Донбассе. Мир не может чувствовать себя в безопасности до тех пор, пока на Донбассе и в России есть люди, считающие, что у них есть право убивать.

Лілія Янчук: Межигір’я до і після Януковича

Київська область, УПЦ КП і ЮНЕСКО хочуть відновити комплекс Спасо-Преображенського монастиря в Межигір'ї. Для цього треба провести археологічні дослідження, яких там не проводилося ніколи. А штучні озера на полях для гольфу продовжують руйнувати культурний шар...

Ігор Гарін: Остання брехня. Про що говорив Путін в ООН

Міць обдурення у Третьому рейху і в СРСР, грандіозні витрати на пропаганду, тотальність обману не змогли запобігти падінню двох людоїдських режимів. Нацизм протримався 12 років, а більшовизм - 74.

Ольга Багалій: Декомунізація по-харківськи

Вже зараз очевидно, яким складним буде процес вибору нових топонімів. В місті активно працюють проросійські сили, які будь що намагаються зробити обличчя Харкова "русским". Якщо не комуністичним, то хоча б імперським.

Геннадій Єфіменко: Чи міняли Крим на Таганрог? Історія одного міфу

Жодного обміну між республіками у 1954 році не було. Українська РСР отримала Кримську область, але взамін ніяких територій Російській РФСР не передавала. Це - коротка відповідь на складне питання. Але не все так просто, як видається на перший погляд.

Ірина Виртосу: Майдан як виклик для історика

Французький соціолог Моріс Гальбвакс, засновник нині дуже популярного напрямку досліджень історичної пам’яті, вважав, що "історія як така починається тільки тоді, коли закінчується традиція і соціальна пам’ять тьмяніє". Тобто десь через 50 років потому, як відбулася подія. Коли вона вже вичахла. Коли на події можна дивитися як дослідник, а не як учасники. До того – то лиш політика.

Сергій Пархоменко-Багряний: Край, де козаки досі балакають. У пошуках української Кубані

Президент Росії Путін затиснув будь-які прояви автономізму не тільки на Кавказі, у Поволжі, але й на Кубані. Місцеве населення хоч і суперлояльне до Кремля, все ж пам'ятає про свої історичні корені.