20 листопада 1917

22 (9) листопада 1917: Свято Української Народної Республіки

В цей момент, Українська Центральна Рада випустила 3-й Універсал. В Полтаві його получили 8 листопаду вечором, а 9-го в першій годині почалась маніфестація.

Згущалися хмари... Віяло холодом... Наставала ніч, яка могла окутати пітьмою все на десятки, а може й на сотні років.

Тисячі думок, тисячі плянів родились тоді в голові.

Чоло покривалося крівавим потом. Знесилені руки шукали в пітьмі дверей, щоб вийти до сонця Правди. Люди-робітники кричали: „Дайте виходу! Дайте правди!"

В цім покрику чулась велика рішучість боротися до загину.

А там... за дверима... там сиділи людоїди-богачі. Вони стерегли двері, щоб часом, робітник не вийшов до бажаного.

Розмістили біля дверей зрадників демократії і ціми силами рішили вступити в бій з тими, що хотіли Правди.

Вони казали: „як це так? Вчорашні раби сміють вимагати у нас Сонця? О, ні! Всього ми їм не дамо! Навіть й те, що дали,— забиремо!".

І всі дірочки позатулювали, щоб не пройшов промінь і не приголубив знесиленних людей. "Не дамо, не дамо!" - гвалтували вони.

А в темряві йшла підготовча робота.

Ставали до зброї всі, хто міг.

Увірвалось терпіння і з казочною силою демократія кинулась в бій.

Заревли гармати, полилась кров..

Велика хвиля визволення віхрем пронеслася з долини Петрограду.

Москва... Київ... Проходили дні тревоги.

Ми прислухувались до кожного руху братів своїх і коли перевага хилилась на їx бік, раділи, безмірно раділи.

Демократія перемогла. Багато пало борців, але їx кров, добула нам свободу.

З прокляттями, з скрежетом зубів, дали дорогу народові ті, хто так бажав темряви, хто боявся Волі.

В цей момент, Українська Центральна Рада випустила 3-й Універсал. В Полтаві його получили 8 листопаду вечором, а 9-го в першій годині почалась маніфестація.

Всі улиці повні народу. На площу стягуются тисячі людей. Видно море голов.

А в центрі цього красуються червоні прапори, на яких є написи „хай живе Українська народня республіка в спілці з другими народами Росії", "негайного миру", "Контроль над виробництвом". Голова Ради Революції читає Універсал: „Народе Украінській! негайнаго миру … контроля над виробництвом... земля переходить в Земельні Комітети", частна собственність касуется. Слава! лунає в повітрі.

Музика грає: "ще не вмерла Україна".

Представники партій та організацій демократичних вітають нове придбання трудового народу на Україні. Ми завоювали право на вільне життя, на землю, на працю.

В цей мент на душі стає так радісно! так хочеться крикнути всьому світові: Дивіться! Ми маєм волю, ми, які раніше гнули шию під ярмом, - розбили його. Тепер до праці, щоб на руїнах старої неволі збудувати нове життя своїми власними силами.

Тільки небо чогось похмуре.

Воно наче плаче за тими молодими силами, які лягли, здобувши нам свободу і волю.

По місту лунає „Слава", грав музика..

Здається ми линемо туди, туди, до царства рівності і братерства, до царства волі, до соціялізму!

Соціаліст-революціонер, 1917, 21 листопада.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"