Спецпроект

1938: угорські війська займають Ужгород і Мукачево

Внаслідок Мюнхенського договору Чехословаччина почала втрачати території - і уряд Карпатської України був змушений перенести столицю автономії в Хуст. Унікальна угорська хроніка.

2 листопада 1938 року Угорщина анексувала Південну Словаччину - згідно з пронімецьким Віденським арбітражем, від Чехословаччини до Угорщини відійшла також західна частина Закарпаття.

Чехословаччина, зраджена союзниками в Мюнхенському договорі, втрачала території. На її частини зазіхнули Німеччина, Польща і Угорщина. Внаслідок угорського вторгнення уряд автономної Карпатської України був змушений переїхати до Хуста, де протримався до весни 1939 року.

Угорська армія увійшла в Мукачево, Ужгород і Берегове. На цьому відео - унікальні документальні кадри цих подій, зафільмовані угорськими пропагандистами.

Дивіться також:

1939: Як Карпатська Україна не хотіла бути в Угорщині. ВІДЕО

Карпатська Україна та її армія. ФОТО

"З угорського вторгнення для українців почалася Друга світова"

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.