2001: 11 вересня - записи атак на обидві вежі ВТЦ і Пентагон

Нью-Йоркська телевізійна група знімала сюжет про роботу комунальних служб міста, коли раптом оператора привабив звук двигуна реактивного лайнера, який рухався повільно і низько. Це був перший із "боїнгів", які стали ракетами в руках терористів.

Загалом внаслідок терактів загинуло біля 3 тисяч людей з 59 країн, у тому числі українець Олег Венгерчук. Через цунамі та інші природні катастрофи гине значно більше, але 11 вересня 2001 року шокувало тим, що може наробити людина, перетворивши пасажирський лайнер на зброю масового знищення.

Розмах трагедії передає така деталь: біля 292 людей загинуло на вулицях довкола веж-близнюків, убиті палаючими уламками або тілами тих, хто вистрибнув із вікон Світового торгівельного центру.

Досі світ бачив подібне хіба що в бойовиках, знятих на іншому кінці американського континенту - в Каліфорнії. В голлівудських блокбастерах завжди знаходився хтось, хто запобігав найстрашнішому. У 2001-му такого героя не знайшлося.

Як американські журнали реагували на теракти 11 вересня. ФОТО обкладинок

11.09.2001 - це початок не тільки нового тисячоліття, але й нової американської війни. США досі витрачають гігантські суми на ведення кампанії в Афганістані та Іраку і чим це обернеться для їхньої економіки, невідомо.

На цьому відео - три "успішні" самогубчі місії. Дві вежі СТЦ і Пентагон. Зате тут немає вибуху четвертого літака - рейсу 93 компанії "Юнайтед", який мав атакувати урядові споруди у Вашингтоні, Білий Дім або Капітолій. Його пасажири, дізнавшись про теракти у Нью-Йорку, самі напали на зачинених у кабіні пілотів терористів. Літак розбився у полі в штаті Пенсильванія.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.