1991: Горбачов оголошує про свою відставку і кінець СРСР

20 років тому назад пішов у відставку перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов. Разом із ним тихенько пішов у небуття і Радянський Союз. Це відео - прощальне телезвернення Горбачова, де він пояснює, як так вийшло, що він хотів порятувати країну, а замість того розвалив її.

25 грудня 1991 року Михайло Горбачов виступив зі зверненням до громадян СРСР, у якому оголосив про свою відставку з поста президента СРСР "в силу ситуації, яка склалася з утворенням Співдружності Незалежних держав". Йдеться про угоду, підписану лідерами України, Росії та Білорусі в Біловезькій пущі 8 грудня 1991-го.

Горбачов каже, що не може згодитися з "розчленуванням країни" і вважає, що "рішення подібного масштабу мало би прийматися на основі народного волевиявлення". З усіх пострадянських республік такий референдум провела тільки Україна - 1 грудня 1991 року, і його результати (90% за незалежність) і спричинилися до легалізації "розчленування країни" у Біловезькій пущі.

Кілька разів Михайло Сергіович ставить неправильні наголоси у своєму фірмовому стилі - на кшталт "облЕгчили".

Він виправдовується, що негаразди країни не прийшли в СРСР разом із його правлінням, а розпочалися задовго до того.

Чверть молодих українців незадоволені реформами Горбачова. Соціологія

"Натомість суспільство отримало свободу, і це головне досягнення, яке ми ще не усвідомили, тому що повною мірою не навчилися... - тут останній генеральний секретар КПРС робить драматичну паузу, після цього заглядає у папір, з якого він читає свою промову, - ...користуватися свободою".

"Пророблена робота величезної історичної ваги", - каже Горбачов. Далі він перераховує досягнення своїх реформ - від багатопартійної системи до вільної економіки - і зараз вони справді вражають, коли з історичної точки зору ми порівняємо, скажімо, 1986-ий із 1996-им.

Тоді ж, у розпал економічної кризи, ці слова викликали роздратування у більшої частини населення СРСР, яке ненавиділо Горбачова за його безкінечні пасажі на кштал "потрібно, АЛЕ при цьому не потрібно".

Горбачов прекрасно інформований про ставлення пересічних громадян до себе: "Я знаю про незадоволення особисто моїми діями". Хто з нинішніх можновладців здатен визнати це у прямому ефірі?

Ми досі живемо у світі, створеному Горбачовим

Останній президент СРСР іще й намагається пояснити це незадоволення наслідками "зрівняльної утриманської системи", в чому, очевидно, частково правий.

"Стара система рухнула до того, як устигла запрацювати нова", - каже Горбачов, підкреслюючи опір, який новим змінами чинили "сили старого, віджилого, рекційного". Але так виявилося, що він опинився між цим старим і зубастим молодняком на кшталт Бориса Єльцина.

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Єльцина

Демократичний СРСР, про який так мріяв комуніст-реформатор, виявився неможливим. Поєднання демократії і радянської влади так і не змогли уявити ані прихильники, ані противники Горбачова.

Цим роздратованим відео-зверненням керівника, чий народ і команда не виправдали сподівань, і закінчилася 70-річна історія Союзу Радянських Соціалістичних республік - грандіозного соціального експерименту, який не витримав економічних перегонів з іншими країнами.

Останній президент СРСР пішов зі студії. Червоний прапор на Кремлі спустили. У новий 1992 рік колишні громадяни Союзу уже увійшли громадянами незалежних країн - хоч, можливо, і самі цього не зрозуміли.

Дивіться на ІП інші передноворічні звернення:

1970: бадьорий Брежнєв започатковує традицію вітань (ВІДЕО)

1999: Єльцин робить президентом Путіна (ВІДЕО)

Місця (не)пам’яті про розстріляних євреїв Берестечка

«Нами розчинять, а вами замісять», – промовив старий єврей невідомо до кого, крокуючи разом з іншими берестюками юдейської віри до ґетто повз хату на міському роздоріжжі.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Хто вбив Галю?

Нещодавно в українському медіа-просторі з’явилася стаття Наталії Крестовської, присвячена різноманітним видам історичних фейків та методам боротьби з ними на прикладі поширених в сучасному українському суспільстві міфах.
Ще одна фейк-фольк-хісторі, що періодично набуває популярності в українському суспільстві – це «істинний» варіант широковідомої народної пісні про Галю «Їхали козаки із Дону додому».