Спецпроект

1960: "Сегодня он играет джаз, а завтра Родину продаст"

Радянський пропагандистський фільм про те, до чого призводить захоплення імпортною музикою, одягом і ресторанами. А також про людей, котрі з цим злом борються - про добровільних народних дружинників.

На жаль, у фільмі не вказані вихідні дані, але за одягом героїв стрічки логічно припустити, що йдеться про кінець 1950-х - початок 1960-х. Перші добровільні народні дружини зі звичайних громадян із активною життєвою позицію почали допомагати міліції у 1958 році.

"Юнцы, променявшие школу на подворотни ГУМа, торгуют товарами собственного производства" - себто саморобними платівками, вирізаними з рентгенівських знімків. Так тоді, ще до появи магнітофонних касет, поширювали ідеологічнo ворожу музику - рок-н-рол та інший джаз.

Крім музичних бізнесменів, автори стрічки гнівно таврують стиляг і тунеядців, які замість вливатися у широкі ряди будівничих комунізму живуть недалекими особистими інтересами. Але дружинники наведуть порядок.

Веселих свят! :)

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.