Спецпроект

Компартія в полі і в труні. Політичні плакати 1950-2010 рр.

На плакаті 1985 року Компартія спочиває в чорному гробі. На іншому - спецпайок пожирає бюрократ в дитячому слинявчику (1980-ті). Навіть дивно, що дещо з цього дозволяли друкувати у радянські часи.

У липні 2011 року в столичній галереї "Мистець" відбулася виставка плакатів сім'ї художників Кудряшових. Це - їхня перша за 60 років виставка, на якій представлено близько 100 робіт.

Євген Кудряшов - художник-плакатист, 83 роки. Етнічний росіянин під час навчання у Львівській політехніці, в 1949-му, знайомиться з майбутньою дружиною Клавдією Доможировою, теж росіянкою.

Разом їх переводять спершу в Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва, а згодом у Київський художній інститут.

Випускників відразу бере на роботу популярне видавництво "Мистецтво". Клавдія береться за складні детальні роботи. Тут - і агітпроп, і "про мистецтво дітям".

Євген - навпаки, практично не малює на замовлення. Він приносить у видавництва вже готові роботи. Нерідко їх повертають назад.

"Більшовиченята йдуть у соціялізм". Плакати УРСР часів індустріалізації (ФОТО)

За одним столом з кіношниками Юрієм Некрасовим, Сергієм Параджановим, графіком Георгієм Якутовичем та ін. з'являються ідеї нових плакатів.

На одному з них (1985 р) Компартія спочиває в чорному гробі. На іншому - спецпайок пожирає бюрократ в дитячому слинявчику (1980-ті).
         
Усього за 60 років спільної роботи Євгена та Клавдії Кудряшових було створено більше 600 плакатів. Найновіші - у співавторстві з внуком, професійним художником, Антоном Кудряшовим.

 Євген Кудряшов. "Слався, величне море пшеничне". 1965 р.

Наступний плакат автор коментує так: "я завжди любив тварин і ненавидів бюрократів":

 Євген Кудряшов. "Я вовком би вигриз бюрократизм". 1982 р.

Наступний плакат так і не вийшов друком, щасливо пролежавши 26 років спершу в майстерні, а потім  у будинку художника:

Євген Кудряшов. "Есть такая партия. В.Ульянов (Ленин)". 1985 р.

Спецвідпочинок, спецлікарня, спецкладовище - все це складові спецпайка для привілегійованих. Автор досі не може повірити в те, що плакат на цю тему надрукували і розтиражували того ж року:

Євген Кудряшов. "Спецпайок". 1970 р.

А от іще один плакат на тему спецпайків видавництво не дозволило друкувати:

 Євген Кудряшов. "Все лучшее - детям". (1980-ті).

Плакати часів російсько-японської війни (ФОТО)

У наступній роботі автор цитує рядок хрестоматійного твору Володимира Маяковського. Це сатира на бюрократичну систему - хоча рідний дядько Євгена Кудряшова був близьким приятелем Маяковського:

Євген Кудряшов. "Читайте і заздріть". 1983 р.

Наступний плакат з цитатою з неофіційного гімну сталінських часів "Широка страна моя родная...", тим не менше, друкувався в журналах і періодиці. Напевно, був сприйнятий як екологічний:

Євген Кудряшов. "Человек проходит, как хозяин..." (1980-ті).

Художник згадує, що завжди боровся з алкоголем, і не лише засобами плакату, -   а знищуючи його в безпосередньому сенсі, випиваючи величезну кількість спиртних напоїв:

Євген Кудряшов."Алкоголь". 1960-ті. 

 Етикетки до алкогольних напоїв УРСР (ФОТО)

Наступний плакат усі видавництва відмовилися друкувати. Про Чорнобиль іще не говорять:

Кудряшов Євген. "Схаменіться люди!..." 1987 р.
 
 
Наступний плакат було розтиражовано в 500 тисяч примірників. Особливо популярними стали настінні килими з цим зображенням:
 
Клавдія Кудряшова. "Слався, земле урожайна!"

Антивоєнна робота з красивим зображенням материнства одразу ж стала популярною. Плакат продавали "з-під прилавка", а в навантаження давали агітпроп-літературу.

 Клавдія Кудряшова. "Не для війни ростимо ми синів". 1979 р.

Американський агітпроп часів Другої світової (ФОТО)

Клавдію Андріївну справедливо можна назвати "стилістом" всіх радянських республік. З-під її руки вийшли знамениті віночки-колосочки-сарафанчики:

 Клавдія Кудряшова. Серія "Союз нерушимый". 1980 р.

Плакати і листівки УПА (ФОТО)

І трохи сучасності. Улюбленим жанром діда і внука залишається соціально-політичний плакат:

 Євген та Антон Кудряшови. "Кандидат". 2009 р.
 Євген та Антон Кудряшови. "Сорочка одна, а штанів ще менш". 2010 р.
 Євген та Антон Кудряшови. "Флюгер". 2009
 Євген та Антон Кудряшови. "Транш". 2009 р.

27 липня, в середу, о 14:00, в столичній галереї "Мистець" (вул. Велика Васильківська, 12) відбудеться творча зустріч з художниками Кудряшовими.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.