Плакат "Донецької республіки" - рімейк із нацистського. ФОТО

Так звана "Донецька народна республіка" виготовляє агітпродукцію, обробляючи у фотошопі передвиборчі плакати гітлерівської Націонал-соціалістичної робітничної партії Німеччини (НСДАП) 1930-х років. Змінюються тільки написи, естетика та ж.

Про це повідомляє rufabula.

Видання наводить скріншот із пабліка "Донецкая республика" вКонтакті.

Плакат "За вільний Донбас!" є відредагованим у фоторедакторі плакатом "Ми - пробуджені робітники!".

Це передвиборчий плакат нацистської партії НСДАП на виборах до рейхстагу 1932 року - передостанніх вільних парламентських виборах у Німеччині перед приходом нацистів до влади.

 

У 2011 році газета "Коммунист Крыма" надрукувала іронічний вірш "Ах, яка була держава", який прославляв Третій рейх. Але комуністи прибрали з вірша останні рядки і назвали його "Я хочу в СССР", при цьому весь націонал-соціалістичний пафос зберігся.

Дивіться також:

Гітлер вітає Сталіна в газеті "Правда". СКАНИ

Росія попросила світ не порівнювати СРСР і Третій рейх

Донецькі шахтарі спалили радянський і гітлерівський прапори. ВІДЕО

Фашизм повертається в Україну, цього разу зі Сходу

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.