Спецпроект

"Красная Армия — самая миролюбивая, самая героическая..."

Сталінська влада пояснювала напад на Суомі, використовуючи майже ті самі словесні конструкції, що і Кремль у 2014-му, окупуючи Крим і організовуючи "сепаратистські" уряди так званих "ДНР" і "ЛНР".

Сегодня на одном из форумов дружественной для Северной Кореи страны прочитал буквально следующее: "Война СССР с Финляндией - это война за территории, которые исторически принадлежали России". Ну что-то вроде: Суоминаш.

Жовтим на карті виділено території, приєднані до СРСР за наслідками т.зв. "зимової війни"

Правда в этом обсуждении речь шла о второй фазе войны начавшейся в июне 1941-го. А была еще и первая. Она началась в 1939 году. Советский Союз тогда вступил в войну с Финляндией.

В начале советские газеты писали, цитируя Иосифа Сталина: "Мы не ведем войны с Финляндией. Финского вопроса просто не существует".

Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією

То есть он конечно существует, но это их финское дело.

За три дня до захвата финского города Териоки, в Кремле Иосиф Сталин встречается с неким господином Отто Вилле Куусинен. После сего Куусинена командируют в Териоки. Там он образует Народное Правительство Финляндии. И первым делом заявляет:

"Народное Правительство Финляндии обращается к Правительству СССР с предложением заключить договор о взаимопомощи между Финляндией и Советским Союзом и осуществить вековую мечту финского народа: воссоединить народ Карелии с народом Финляндии, присоединив его к единому и независимому государству Суоми" — (1939 год).

Як у карельських снігах загинула елітна українська дивізія

Куусинен агитирует финский народ призвать Красную армию спасти страну от (ой, чуть не сказал хельсинской хунты), короче от преступного Хельсинкского режима. Москва подписывает с Куусиненом протокол... набрали в легкие воздух... сейчас вы испытаете гордость за крымнаш. Подписали протокол о создании военной базы на территории Финляндии.

Москва признает wink emoticon Куусинена главой нового правительства Финляндии, дружественное и к СССР и к Германии.

Сталінський режим підписує угоду з фейковим "теріокським" урядом. Отто Куусінен - громадянин СРСР, а не Суомі

В исторической литературе это правительство именуется Териокским, по названию финляндского городка в нескольких километрах от советской границы, куда после вторжения Красной Армии "Народное правительство" было перевезено.

Но финны не оценили красоты игры, и оказали жесткое сопротивление этому интернационалу.

Втрати у цій війні

Тогда в один из не очень прекрасных дней в воздух была поднята советская авиация, и она изрядно разбомбила Хельсинки. Было очень много жертв. Международная общественность резко осудила этот налет (выразила обеспокоенность). В ответ на эту критику нарком иностранных дел СССР, Вячеслав Молотов официально заявил, (в легкие воздух)...советская авиация не бомбит финские города, а сбрасывает гуманитарную помощь страдающему от голода населению. Гумконвой, чего тут непонятного?

1940: хроніки радянсько-фінської війни

После этой "братской" помощи финны стали называть советскую авиационную бомбу (ящик длиной 2,25 м и диаметром 0,9 м с 60 маленькими зажигательными бомбами) - "корзина для хлеба Молотова".

Фінський солдат і бойовий олень

Когда скрывать факт вторжения уже нет ни возможности, ни необходимости газета "Ленинградская правда" пишет:

"Мы идем в Финляндию не как завоеватели, а как друзья и освободители финского народа от гнета помещиков и капиталистов. Мы идем не против финского народа, а против правительства Каяндера—Эркно, угнетающего финский народ и спровоцировавшего войну с СССР. Мы уважаем свободу и независимость Финляндии, полученную финским народом в результате Октябрьской Революции и победы Советской Власти".

Уже в 1939 году появляется советско-патриотический хит Принимай нас Суоми красавица.

Вот одно четверостишие оттуда:

"...Много лжи в эти годы наверчено,
Чтоб запутать финляндский народ.
Раскрывай же теперь нам доверчиво
Половинки широких ворот!"

Фінська армія дуже вміло захищалась від переважаючих сил ворога. Це фінал лише одного бою...

Вы еще не валяетесь под столом? Тогда получайте из того же источника:

"Столкнулись армии двух миров. Красная Армия — самая миролюбивая, самая героическая, могучая, оснащенная передовой техникой, и армия продажного финляндского правительства, которую капиталисты заставляют бряцать оружием".

Потом из Финляндии в СССР полетели, пошли десятки, сотни тысяч похоронок.

Пропагандистська фінська листівка, 1940 р.

Джерело: facebook

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.