Спецпроект

8 Березня - День... перемоги

Первісна мета Міжнародного жіночого дня - боротьба за права - потонула в Україні у морі квітів. 8 березня чоловіки звично повторять жінкам чудові слова, які наступного ж дня забудуть на ще один рік. І це лицемірство називають у нас жіночим святом...

Первісна мета Міжнародного жіночого дня - боротьба за права - потонула в Україні у морі квітів. 8 березня чоловіки звично повторять жінкам чудові слова, які наступного ж дня забудуть на ще один рік. І це лицемірство називають у нас жіночим святом...

На Заході навіть джентльмени не дарують 8 березня квіти жінкам, а "лише" вимагають на спільних із ними на демонстраціях не дискримінувати тендітню стать, яка й без цього незрівняно привілейованіша у них, аніж у нас.

Голова Чернівецького відділу Союзу українок Олександра Попелюк скаржилася з цього приводу одразу в двох газетах - "Україні молодій" і "Часі": "Закордонні пані, у яких наймичкують наші жінки, сміються з нашого жіночого дня, що, мовляв, надто мало один тільки день на цілий рік. У цих поважних пань жіночих днів значно більше - 360".

Тобто лицемірною скнарістю там вважають якраз радянську традицію відкуповуватися дарами волхвів та данайців від жінок, а не дбати повсякчас, аби ті не мали потреби у тій одноразовій (відтак - нещирій) "великодушності".

Тим паче, що чоловіки, повертаючи своїми подарунками жінкам "заборгованість" за 23 лютого - День захисників Вітчизни, ще й вимінюють за них "індульгенцію" - пиятику 8 березня "винятково за здоров'я дам".

 Святковий стікер від анархістської ініціативи Tigra Nigra. Джерело: zaraz.org

А, може, у нас жінок ощасливлюють раз на рік не тому, що живемо ще не так заможньо, як на Заході, а якраз навпаки - живемо ще не так заможно, як на Заході, тому, що у нас більшість чоловіків ощасливлюють жінок раз на рік?..

Адже щедріші на Заході, аніж у нас, заробітки жінок, яких частіше допускають там у тому числі до керівних посад, не лише поповнюють сімейні бюджети, а й прискорюють кругообіг гроші-товар-гроші.

Заклик укласти Європейський пакт про рівні права жінок і чоловіків у працевлаштуванні й соціальному захисті підписали уряди уже шести країн ЄС. Та й у решті з них не ризикнуть дратувати ніжну половину електорату.

Образ ідеальної домогосподарки в СРСР

А, може, і нам пора прислухатися з цього приводу до поради "Дивись у корінь!", під якою її автори - чотири кузени-росіяни - підписалися колективним псевдонімом Козьма Прутков?

Адже в Міжнародного жіночого дня, ініційованого 1910 року на міжнародній конференції соціалісток німецькою соціал-демократкою (згодом - комуністкою) Кларою Цеткін, була зовсім інша первісна роль, аніж та, яку він виконує у нас ще з часів СРСР.

І роль цю Цеткін сформулювала у повній назві "червоної дати календаря" - День міжнародної солідарності жінок у боротьбі за економічне, політичне й соціальне рівноправ'я. А 1977 року ООН трохи перейменувала його на День із захисту прав жінок і міжнародного миру.

 

Та хіба жінки мають у нас такі ж права, як і чоловіки? Адже кого більше реєструють на біржах праці, однак не приймають на роботу, заощаджуючи на декретних відпустках?..

Відтак 8 березня чесніше було б не "замилювати" їм очі, а перевіряти дотримання закону "Про забезпечення рівності прав жінок і чоловіків", чинного у нас із 1 січня 2006 року.

Зокрема, він стосується працевлаштування, однакової оплати праці представникам різних статей за однакових її умов і кваліфікації, просування по роботі, підприємницької діяльності, соціального захисту та освіти. І передбачає відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації за ознакою статі.

Галицькі феміністки 1930-их проти Гітлера

А тим, хто сумнівається в успіху цієї безнадійної, на думку багатьох, справи, можливо, цікаво буде дізнатися, що 8 березня є доволі... магічною датою. Бо те, за що боролися під час Міжнародного жіночого дня, уже неодноразово досягало своєї мети.

Уже через вісім років після заклику Клари Цеткін боротися 8 березня за полегшення долі передусім жінок-трудівниць, були скинуті чотири монархи - російський, австро-угорський, німецький і турецький, які, втягнувши свої держави у Першу світову війну, поклали на "винуватиць торжества" нестерпний тягар.

 
Причому до падіння першого з них, за яким спрацював "принцип доміно", 8 березня відіграло найбезпосереднішу роль.

Саме цього дня (за юліанським календарем - 23 лютого) 1917 року солдати-українці з Волинського полку не лише відмовилися стріляти в Петрограді у демонстрацію, приурочену до Міжнародного жіночого дня, а й повернули зброю проти російського царя Ніколая ІІ.

Лютнева революція - жіночий бунт, який знищив Російську імперію

А позаяк війська, кинуті проти повстанців, навпаки - приєдналися до них, 2 березня за юліанським календарем (15-го - за григоріанським) Ніколай ІІ зрікся трону.

Відтак найтиражніший російський богослов Андрєй Кураєв запідозрив Клару Цеткін, що насправді вона приурочила Міжнародний жіночий день не до брутально розігнаної поліцією в 1857 році демонстрації робітниць текстильних фабрик Нью-Йорка, а до єврейського свята Пурим. Адже його теж відзначають на початку весни - на честь перемоги, одержаної саме завдяки жінці.

Перський цар Артаксеркс, як стверджує Книга Есфір із Ветхого Завіту - спершу мав намір вирізати усіх євреїв, котрі жили на теренах його держави. Але дружина цього монарха переконала його зробити усе з точністю до навпаки.

Таким чином 8 березня є святом кохання й весни тільки для тих, хто не дратує потенційних... тигриць.

Тож за права жіноцтва і їхню солідарність!

Юрій Юзич: Пластуни віднайшли у Відні могилу начштабу корпусів УГА Фердинада Льонера

Хто такий Фердинад Льонер (Ferdinand Lohner)? Уродженець Сараєво, австрійський німець. Випускник віденської академії генштабу 1914 року. Відзначений кількома хрестами за хоробрість на італійському фронті. Добровольцем вступив до УГА.

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Вулиця Івана Кудрі». П`ята зупинка

Боєнська вулиця, сповнена тваринного жаху в прямому сенсі, Іван Кудря, за яким тягнеться шлейф крові та нищення, трагедії Жовтневого палацу та Хмарочоса Гінзбурга, а тепер готелю `Україна`, які стоять практично поруч, дивляться один на одного – усі ці місця та імена якось фантастично сплелися драматичними нитками нашої історії.

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Печерський міст. Четверта зупинка

В районі зупинок Печерського мосту закінчувалася домашня атмосфера і розбігалися дороги на всі ділові боки великого міста. Спортивні штани пенсіонерів, "тягнучки", халати домогосподарок у дрібні квіточки, немите волосся, тапочки, авоськи, ненафарбовані червоним губи, старі куртки, в яких ходили по гриби, сюди не доходили.
Якщо ти вже доїжджав до Печерського мосту, то одягнений був по-міському, відповідно тодішній моді або міським стильним тенденціям. Цей згусток транспортних зупинок з назвою "Печерський міст" був перепусткою у велике місто

Сергій Стуканов: Спекуляції, маніпуляції і моралізаторство Путіна

Прочитав статтю Путіна щодо Другої світової. Треба визнати, талановита пропаганда. Й виглядає доволі стрункою для тих, хто не сильно орієнтується в історії