Спецпроект

Пам’ятник бандерівцеві

Степан Бандера не є людиною для гордих пам'ятників. Він швидше вписується в когорту одчайдушних сміливців, що організовували і підпілля, і похідні групи, і робили живе діло. Насправді про Бандеру знають люди мало, а про бандерівців знають від Курил до Карпат, а може й Альп.

До теми пам'ятника бандерівцеві дотично підходять не раз, але збиваються на стереотипне мислення: "пам'ятник Бандері".

Насправді про Бандеру знають люди мало, а про бандерівців знають від Курил до Карпат, а може й Альп.

В Римі у вересні 2011 до мене підійшла українка і рішуче сказала: "Італія - прекрасна країна для італійців, але я тут тільки до кінця контракту і вертаюсь на Волинь". Вона уточнила: недалеко від Сокаля.

На Черкащині хочуть встановити пам'ятник Бандері. Міська влада не проти

Цей куточок Волині рясно политий нашою кров'ю в 1942-1949 роках. Звідти виходили люди високі духом.

- Наше село будує пам'ятник Бандері.

- Не будуйте пам'ятника Бандері, - попросив я.

- Як ви можете таке казати? - насторожилась вона.

- Знаєте що? Поставте пам'ятник бандерівцеві, і побачите, що він там наче з землі виріс!

- А справді... Ми про це якось не подумали раніше. Вже якось так звикли...

"Звикли" - і краще не скажеш. Пам'ятники вождям - то один з совєтських стереотипів.

На пам'ятник-довгобуд Бандері у Львові треба ще 2,4 мільйона (ФОТО)

Поширилося це і на Шевченка. А я б волів поставити пам'ятник учительці, яка навчила кілька поколінь любити і знати Шевченка. І щоб вони їй приносили квіти на день Шевченка.

Степан Бандера не є людиною для гордих пам'ятників. Він швидше вписується в когорту одчайдушних сміливців, що організовували і підпілля, і похідні групи, і робили живе діло.

Життя його і цілої родини - мученицьке. Мученики нової віри.

Але є в його імені прапор, який несуть непохитно. І за будь-яких умов.

Німці і більшовики відчували, що військо УПА бере не силою, а духом, і вони потаємно поважали серйозного противника, який має свій кодекс честі.

Усілякі спроби підкупу і розкладу не діяли. Було щось привабливе у тих суворих партизанах, коли до них тягнулися бійці різних національностей і знаходили з ними спільну мову.

Мандик Хасман - єврей, бандерівець, стрілець УПА

Треба виділити одну особливість бандерівця - понад усіма іншими силами національного опору: стійкість!

Легше було учасникам національного опору Франції - під опікою союзників.

Легше було Польській Армії Крайовій, яка мала свій провід в Лондоні. Найлегше було совєтським партизанам, яким інструкції йдуть з Москви, а військо підсувається...

А проти УПА воюють і німці, і совєти, і поляки, і то часто спільними силами...

Совєтська розвідка руками кузнєцових воює зсередини. Провокатори займають місце полеглих борців. Переодягнені чекісти тероризують і дезінформують українських селян, а ті підтримують своїх донкіхотів!

Осип "Боксер" Хома: моряк, чемпіон, командир УПА

І ті лицарі національної ідеї десять років чинять опір, тримаючи гасло: "Свобода народам, свобода людині". Чисто ідеалістичне гасло!

І усі вороги їх поливають брудом зі своїх радіостанцій і називають "бандитами".

От кому треба ставити пам'ятник, перед ким схиляти голови!

"Діти різних народів" у совєтських концлагерях називали бандерівців "наші святі старики" за те, що вони гідно витримували свої 25-річні терміни і не здавалися. А тим старикам було по 40-50 років...

В 1953 вони першими підіймали повстання в концлагерях Норильська, Кінгіру, Воркути, їх убивали нещадно, бо то повстання "бандерівські" (насправді - інтернаціональні).

Кенгірське повстання. Так українці перемогли сталінізм

І ось після падіння імперії зла один з тисячі зацілілих бандерівців повертається до рідного краю, де на нього чекає лише рідна земля.

То як же йому не поставити пам'ятника на тій политій кров'ю землі, на якій виріс, за яку тримався і яку любив до скону?

Він тут височить, як високе дерево. Він присутній тут за всякої погоди, і вже ніяка сила його не викорчує з рідної землі.

Бандерівець не амбітний: ставте йому пам'ятник без автомата і осоружних гранат: він завжди знав, що проти його автомата виставлять сотні своїх. Отже сила його не в автоматі, а в правді, проти якої вони усі не мають сили.

Різдвяні листівки УПА - віра, надія, зброя (ФОТО)

Окрім того, пам'ятник вождеві з часом стає звичним гламуром. В українців є небезпечні нахили до конформізму. Христа перетворюють на поблажливого дідуся, Шевченка - на ідеологічного помічника, а провідника українських націоналістів ставлять в заспокійливий ряд "героїв України"...

А от бандерівця ні в який ряд не поставиш. "Будь вірний на життя і смерть ідеї нації, і не здайся, хоч би проти тебе був цілий світ".

Отже, він і сам встоїть.

Та й зайшлого чоловіка він не так дратуватиме. "Чего это? Ленин - не Ленин, Дзержинский - не Дзержинский, даже не солдат... Кого это поставили? Неужто просто бандеровец?".

Останній бій УПА. 1960 рік

І тут зайшлий чоловік подумає: "Бандеровец - это, конечно, факт - крутой факт!".

А що вже стосується до шкільної дітвори, то їй досить сказати: "Діти, то наш український юнак, що воював і проти Гітлера, і проти Сталіна. Він знав, що жити йому 2-3 місяці в боях. Але нікому не здався". І діти самі здогадаються понести йому квіти.

Накращі матеріали про УПА від "Історичної Правди" - думайте, читайте.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: косатки, сани, поні на власний дім

День лиха. Я зробив дурницю, дозволивши сьогодні спустити треті моторові сани. Це швидко виконали, поставивши їх на тверду кригу. Пізніше Кемпбелл повідомив, що один із матросів пірнув ногою під лід, проїжджаючи по сльотавому відтинку десь за 200 ярдів від корабля. Я не надав цьому великого значення, бо подумав, що він просто пробив наст.

Максим Майоров: Від Рокитного до Перемишля: кілька дат з історії Другої Світової на «східних кресах»

4 січня маємо 77-му річницю початку акції «Буря». Польський уряд у Лондоні та «підпільна держава» у німецькій окупації спланували виступ завчасно. Партизани Армії Крайової тільки чекали на привід – вступ регулярних радянських військ на польську землю

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: свобода після двадцяти днів у кризі

У переддень Нового року ми досягнули моря Росса, але ще не досягнули краю наших нещасть. Жахлива видалась ніч. На першій вахті ми відхилилися на два румби і встановили косе вітрило. Наші умови це не покращило, але принаймні додало швидкості.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: Різдво посеред криги

П’ять годин після того компанія сиділа за столом і дружно співала; таланту в нас небагато, але кожен долучився тією чи іншою мірою, “тож співи були просто приголомшливі. Приємна несподіванка, що наша зовсім не музична партія виявилася такою завзятою до співів. У Різдвяну ніч вони тривали аж до першої по опівночі і супроводжували кожну роботу.