Кілька фактів про 17 вересня 1939 року. Коротко і по суті

Що саме порушив Радянський Союз, коли перетнув кордон із Польщею? Чи підпадають дії СРСР під визначення агресії? Який був план СРСР щодо Польщі? Відповіді про "визвольний похід" Червоної армії 1939-го.

1. Радянський Союз порушив ряд підписаних ним міжнародних домовленостей, зокрема,

а) "ризький" мирний договір з Польщею від 18 березня 1921 р.,

б) польсько-радянський Пакт про ненапад від 25 липня 1932 р.,

в) Договір про відмову від війни як знаряддя національної політики (відомий як пакт Бріана-Келлога), котрий підписали і Польща, і СРСР.

2. Дії Радянського Союзу чітко підпадають під Конвенцію про визначення агресора 1933 р., котра була підписана і Польщею, і СРСР (до речі саме СРСР був ініціатором розробки цього документу).

Цитую: агресором був той хто здійснить "объявление войны другому государству; вторжение своих вооруженных сил, хотя бы без объявления войны, на территорию другого государства; нападение своими сухопутными, морскими или воздушными силами; хотя бы без объявления войны, на территорию, суда или воздушные суда другого государства; морскую блокаду берегов или портов другого государства; поддержку, оказанную вооруженным бандам, которые, будучи образованными на его территории, вторгнутся на территорию другого государства, или отказ, несмотря на требование государства, подвергшегося вторжению, принять, на своей собственной территории, все зависящие от него меры для лишения названных банд всякой помощи или покровительства". Чітко і ясно.

3. Свої дії СРСР виправдовував тим, що "Варшава, как столица Польши, не существует больше. Польское правительство распалось и не проявляет признаков жизни". Але, на той момент Варшава захищалась, а польський президент, уряд і верховний головнокомандувач знаходилися на польській території.

Саме вступ Червоної армії змусив їх залишити країну, що сталося вночі з 17 на 18 вересня.

4. Польський посол В.Гжибовський на знак протесту відмовився приймати ноту радянського уряду, яку йому зачитав заступник наркома закордонних справ Потьомкін. Тому нота так ніколи і не була вручена офіційно, її переслали до польського посольства кур'єром.

5. Посла було викликано до наркомату приблизно о 2.00 за московським часом, він прибув туди приблизно о 3.00. На цей час радянські війська вже перейшли кордон і зав'язали бої з польськими прикордонниками.

Піші розвідувальні партії радянських кавалерійських дивізій (аналог сучасних ДРГ) перейшли Збруч о 2.00 і почали ліквідацію польських застав, аби розчистити дорогу власним військам.

Однак тихо зробити цього не вдалося, польські прикордонники чинили опір, котрий у деяких місцях, як наприклад у Гусятині, тривав до післяобідніх годин.

6. В початкові плани Москви входило створення на землях між Бугом, Сяном і Віслою Польської РСР і включення її шляхом скликання "народних зборів" (аналогічних західноукраїнським і західнобілоруським) до складу Радянського Союзу. Однак, від цих планів відмовилися, а вказані території "поміняли" з німцями на Литву.

Дивіться також:

Як нацисти і сталіністи ділили Україну

6 російських міфів про Пакт Гітлера-Сталіна

Гітлер вітає Сталіна з днем народження у "Правді". СКАНИ

Пакт Молотова-Ріббентропа: коли Вікіпедія помиляється. ФОТО

Кілька людей, два диктатори і одне місто: оборона Львова 1939 року

1939: союзники з Третього рейху та СРСР святкують перемогу. ВІДЕО

Друга світова по-українськи. Думки істориків

Віталій Скальський: 28 березня — Міжнародний день історика?

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте… В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала.

Євген Чикаленко: Центральна Рада та більшовицька навала

Євген Чикаленко про окупацію Києва більшовиками на початку 1918 року.

Ярина Ключковська: "Україна без нього була б інакшою". Пам'яті Ігоря Юхновського

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

Юрій Юзич: Бойові командири Армії УНР з Куп’янська

Щонайменше троє уродженців Куп’янська більше 100 років тому воювали за Україну старшинами в складі Запорозького корпусу Петра Болбочана. Усі троє мали первинне офіцерське звання, але командували сотнями запорожців.