18 січня в історії

1535 - іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував у Перу місто Ліма

1654 - Переяславська рада.
Спершу в Переяславі відбулася старшинська рада, а згодом - генеральна військова рада. У ній взяли участь представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків, жителі Переяслава.
Після зачитування царської грамоти гетьманом Богданом Хмельницьким старшина та московські посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Однак Хмельницький зажадав, щоб посли першими присягнули посли від імені російського царя, що мало б забезпечити Україні збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. Але боярин Василь Бутурлін рішуче відмовився скласти присягу - мовляв, цар не присягає своїм підданим. При цьому керівник посольства двічі стверджував, що цар охоронятиме всі права України.
Після тривалої наради, враховуючи слова Бутурліна, які гетьман та старшина тлумачили як рівнозначні присязі, Хмельницький і козацька старшина заприсяглися перед російською делегацією у тому, "щоб бути їм із землею і городами під царською великою рукою невідступно".
Загалом у день Переяславської ради присягу склали 284 особи. Від імені царя гетьману було вручено грамоту та знаки гетьманської влади - військовий прапор (хоругву), булаву та шапку. Ніякого письмового договору в Переяславі укладено не було.

"Навіки з Москвою". Картина художника Михайла Хмелька, 1951 р.


Лише після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом узялися за вироблення умов договору. Було вирішено віддати Україну під протекторат Московської держави зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького; написано проект договору у формі петиції до царя з 23 пунктів, цей проект привезли в Москву наприкінці березня 1654 р.
Після Переяславської ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках України для прийняття присяги населення на вірність цареві. За їхніми даними, присягу склали 122 542 особи чоловічої статі. Безумовно, ця цифра була завищена.
Відмовилися підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, козацькі полки Брацлавський, Кропивнянський, Уманський, Полтавський (царських представників там побили киями), деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом Косівим. Не присягала Запорізька Січ

1671 - британський пірат Генрі Морган захопив Панаму

1689 - народився Шарль-Луї де Монтеск'є, французький правник, філософ, письменник і політичний мислитель

1701 - у Кенігсберзі коронований перший король Пруссії Фрідріх I

1778 - англійський мореплавець Джеймс Кук відкрив Гавайські острови і назвав їх Сандвічевими островами

1825 - у Москві відкрили нове приміщення Большого театру, збудованого у стилі класицизму за проектом архітектора Осипа Бове

1861 - у ході Громадянської війни в Америці штат Джорджія приєднався до Південної Кароліни, Флоріди, Міссісіпі та Алабами, вийшовши зі складу США

1864 - народився Іван Їжакевич, український і радянський художник, відомий ілюстратор Тараса Шевченка та інших укаїнських письменників

Іван Їжакевич, народний художник України

1871 - у Версальському палаці під Парижем, по закінченні програної французами Франко-прусської війни, проголошено створення Німецької імперії (відомої як Другий Рейх).
Першим імператором став прусський кайзер Вільгельм I

1882 - народився Алан Александр Мілн, англійський письменник, відомий насамперед як автор "Вінні Пуха" - серії казок для свого сина Крістофера Робіна.
Цей день у світі відзначають як День Вінні Пуха

Мілн із сином та іграшковим ведмедиком-прототипом

1896 - уперше продемонстровано публіці рентген-апарат конструкції Вільгельма Рентгена

1918 - більшовицькі війська під проводом генерала Михайла Муравйова, посилені революційними загонами червоногвардійців із центральних губерній Росії, почали наступ на Київ, аби відібрати владу в Центральної Ради.
На зборах студентів Київського університету Св. Володимира і та Українського національного університету ухвалено рішення створити студентський курінь ім. Січових стрільців

1918 - голова ВЦВК Яків Свердлов відкрив у Таврійському палаці в Петрограді Установчі збори, вибори до яких пройшли ще в листопаді 1917 р. Тоді 62% голосів отримали есери та меншовики, 25% - більшовики, 13% - кадети й інші буржуазні партії.
Але влада вже належала більшовикам, і вони, проголосивши декларацію, що Установчі збори відображають "учорашній день революції", покинули засідання. Слідом пішли ліві есери, які виступали в союзі з більшовиками.
Через кілька годин засідання закрилося, а наступного дня Установчі збори постановою ВЦВК були розпущені

Демонстрація з нагоди відкриття Установчих зборів.
Петроград. 5 (18) січня 1918 р.

1919 - у Великій Британії заснована автомобільна компанія "Бентлі моторз лімітед"

1919 - у Версалі почала роботу Паризька мирна конференція з підбиття підсумків Першої світової війни, на якій був схвалений статут Ліги націй. Головою обраний прем'єр-міністр Франції Клемансо

1919 - більшовицький уряд України прийняв рішення про відокремлення церкви від держави

1925 - в СРСР вийшов перший номер журналу "Новый мир"

1926 - у Москві на Арбаті в кінотеатрі "Художній" відбулася прем'єра фільму Сергія Ейзенштейна "Броненосець Потьомкін"

1936 - помер Джозеф Редьярд Кіплінг, визначний англійський письменник, поет, мандрівник і журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1907 р. (75 років тому)

1943 - прорив радянськими військами блокади Ленінграда, яка тривала 900 днів

1943 - у Тунісі німецькі війська вперше пустили в бій танки "Тигр"

1944 - на Волині відбулися перші серйозні сутички Української повстанської армії з військами НКВС

1963 - заснована Головна редакція програм для дітей Центрального телебачення СРСР (день народження дитячого телебачення в Росії)

1964 - американські лікарі закликали Конгрес зобов'язати сигаретні компанії писати на пачках попередження про небезпеку паління для здоров'я

1983 - США постановили розмістити ракети середньої дальності "Першинг" у Західній та Центральній Європі, що призвело до нового витка "холодної війни"

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.