25 грудня в історії

336 - у Римі відбулося перше документально підтверджене святкування Різдва

800 - коронований перший імператор Священної Римської імперії Карл Великий

1652 - британський парламент заборонив святкування Різдва (заборона діяла протягом восьми років)

1741 - шведський учений Андерс Цельсій винайшов шкалу вимірювання температури

1855 - у Кінгстоні (Канада) відбулася перша відома нині гра в хокей

1895 - народився Григорій Верьовка, український композитор і хоровий диригент, педагог

Григорій Верьовка, організатор Українського державного хору

1925 - народився Карлос Кастанеда, американський письменник, мислитель езотеричної орієнтації, містик, автор книг-бестселерів із магічного шаманізму (одна з дат)

1905 - придушена Новоросійська республіка - робітничо-селянське самоврядування, встановлене радою робітничих депутатів 12 грудня 1905 р.
Військовий суд засудив сімох керівників Новоросійської республіки до смертної кари, яку замінили довічною каторгою, і 13 осіб - до різних термінів каторжних робіт

1917 - т. зв. І Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові проголосив Україну республікою рад і заявив про її федеративний зв'язок із радянською Росією.
Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК), обраний з'їздом, скасував розпорядження Центральної Ради та її уряду і закликав робітників та селян до збройної боротьби з ними. На території України були поширені декрети і розпорядження Ради народних комісарів Російської республіки.
ВУЦВК сформував виконавчу гілку влади - Народний секретаріат, який складався із 12 секретарств: внутрішніх справ (народний секретар Є. Бош), торгівлі і промисловості (Ф. Сергєєв - Артем), фінансів (В. Ауссем), міжнаціональних справ і одночасно секретар шляхів (С. Бакинський), народної освіти (В. Затонський), продовольчих справ (Є. Лугановський), судових справ (В. Люксембург), у справах праці (М. Скрипник), земельних справ (Є. Терлецький), у військових справах (В. Шахрай); секретарство пошт і телеграфу пізніше очолив Я. Мартьянов. Усі народні секретарі, крім одного, були більшовиками.
Фактичним керівником Народного секретаріату стала Євгенія Бош

Будинок, у якому проходив більшовицький з'їзд рад (згодом був зруйнований німецькими військами в ході ІІ Світової війни)

1917 - Німеччина допустила на Брест-Литовські мирні переговори представників Центральної Ради УНР

1933 - українського письменника Остапа Вишню звинуватили у контрреволюційній діяльності і засудили до розстрілу, заміненого пізніше десятьма роками в'язниці

1941 - почалася Керченсько-Феодосійська десантна операція радянських військ

1946 - у лабораторії № 2 АН СРСР запустили перший у Європі атомний реактор - дослідний Ф-1

1950 - четверо шотландських студентів з університету Глазго вкрали з Вестмінстерського абатства історичний Скунський камінь, що втілює міць Шотландії і свого часу був забраний англійцями. По дорозі молоді шотландці впустили камінь, і він розбився надвоє. Згодом його склеїли і сховали.
Всупереч очікуванням, у Шотландії засудили такий вчинок націоналістів, і камінь віддали у Вестмінстер. У 1953 р. на ньому була коронована королева Єлизавета ІІ.
У 1996 р. уряд Великої Британії таки погодився передати камінь у Шотландію, але з умовою, що його слід повертати в Лондон для коронації англійських королів

1951 - у Києві ввели в дію першу в СРСР електронно-обчислювальну машину (МЕСМ)

Працює МЕСМ - "Малая электронная счетная машина", розроблена під керівництвом С. Лебедєва

1958 - у радянському кримінальному праві скасовано поняття «ворог народу»; максимальний термін ув'язнення зменшено з 25 до 15 років

1979 - масштабне вторгнення радянських військ в Афганістан.
Колони 40-ї армії перетнули афганський кордон по понтонному мосту через річку Амудар'я

Афганська війна СРСР розтягнулася на 10 років

1987 - журнал «Тайм» назвав генсека ЦК КПРС Михайла Горбачова «людиною року»

1989 - у місті Тирговіште розстріляні комуністичний правитель Румунії Ніколає Чаушеску та його дружина Єлена.
Після початку народного повстання Чаушеску втік зі столиці на вертольоті, потім вони з дружиною продовжили втечу на автомобілі, але незабаром були затримані армією в Тирговіште. Там же був організований трибунал, який засудив подружжя Чаушеску до розстрілу. Вирок був приведений у виконання негайно

1991 - відставка Михайла Горбачова з поста президента СРСР. Над Кремлем спущено червоний прапор і піднято триколор РФ

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.