26 грудня в історії

1776 - війська Джорджа Вашингтона завдали англійцям поразки під Трентоном.
Ця битва стала переломною в боротьбі північноамериканських колоній за незалежність

1791 - народився Чарльз Беббідж, британський математик, винахідник першої обчислювальної машини

1805 - у Пресбурзі (нині Братислава) Франція й Австрія підписали мирний договір, що завершив війну третьої антифранцузької коаліції

1812 - залишки армії Наполеона (близько 30 тисяч вояків) перетнули Німан і залишили межі Росії. Імператор Франції втратив у Росії близько 550 тисяч осіб, усю кінноту й артилерію

1825 - повстання декабристів на Сенатській площі в Санкт-Петербурзі.
Спроба державного перевороту була підготовлена групою дворян-однодумців (за підтримки військових частин) і мала на меті недопущення вступу на трон Миколи I, лібералізацію суспільно-політичного ладу в країні. План передбачав підняти збройне повстання у військах, повалити самодержавство та всенародно прийняти новий державний закон - революційну конституцію, зрівнявши всіх громадян перед законом та впровадивши громадянські свободи.
Декабристи вирішили скористатися складною юридичної ситуацією навколо прав на престол після смерті Олександра I. Декабристи вирішили перешкодити військам і сенату принести присягу новому царю, увійти до сенату і зажадати опублікувати всенародний маніфест про скасування кріпацтва і 25-річного терміну солдатської служби, дарування свободи слова і зборів. Повсталі війська повинні були зайняти Зимовий палац і Петропавловську фортецю, а царську сім'ю - заарештувати. Для керівництва повстанням був обраний диктатор - князь Сергій Трубецькой.
До 11-ї години ранку 26 грудня 30 офіцерів-декабристів вивели на Сенатську площу близько 3020 чоловік - солдатів Московського і Гренадерського полків та матросів гвардійського Морського екіпажу. Однак за кілька днів до цього Миколу попередили про злочинні наміри таємних товариств. Це зробили начальник Головного штабу Дибич і декабрист Ростовцев (останній визнав повстання проти царя несумісним із дворянською честю). Сенатори вже о 7-й годині ранку принесли присягу Миколі і проголосили його імператором. Диктатор Трубецькой не з'явився. Повсталі полки продовжували стояти на Сенатській площі.
Генерал-губернатор Милорадович, з'явившись верхи перед солдатами, що вишикувались у каре, казав, що сам би бажав, аби Костянтин був імператором, але той відмовився, і Милорадович був свідком цього зречення. Офіцер Оболенський переконував Милорадовича від'їхати, але, бачачи, що він не звертає на це увагу, штрикнув генерала багнетом у бік. Каховський вистрілив у Милорадовича з пістолета (поранений помер наступного дня).
Солдатів безуспішно намагалися упокорити полковник Стюрлер, великий князь Михайло Павлович, митрополит Новгородський і Петербурзький Серафим. Було двічі відбито атаку кінногвардійців під проводом Олексія Орлова.
Повстанців оточили війська, що вже присягнули новому імператорові; їх очолив сам Микола I. Гвардійська артилерія спершу зробила залп холостими зарядами, а коли це не справило ефекту, вдарила по бунтівниках картеччю. Лави заколотників розсипалися. Наступні постріли зачепили також юрби цікавих.
У результаті заколоту загинули 1 271 осіб, у тому числі 9 жінок і 19 дітей; арештовано офіцерів - учасників повстання та понад 700 бунтівних солдатів і матросів.
Невдовзі провідників Північного товариства декабристів Пестеля, Рилєєва і Каховського стратили через повішення

"Повстання декабристів". Картина Карла Кольмана

1891 - народився Генрі Міллер, американський письменник і художник

1893 - народився Мао Цзедун, китайський політичний і державний діяч, революціонер, голова КНР (1954-1959), голова ЦК Компартії Китаю (1942-1976), головний теоретик маоїзму

Мао з дружиною Цзян Цин

1898 - народився Євген Плужник, український письменник, поет, драматург, перекладач

1898 - Марія і П'єр Кюрі вперше одержали радій. Повідомлення про це вони зроблять за кілька днів

1919 - Раднарком прийняв декрет про ліквідацію неписьменності в Росії

1925 - засновано Комуністичну партію Індії

1925 - Туреччина перейшла на григоріанський календар

1926 - після смерті імператора Японії Йосіхіто на трон зійшов його 25-річний син Хірохіто, який доти був принцом-регентом при недоумкуватому батькові.
Хірохіто правив більше 62 років

1939 - землетрус у горах Внутрішній Тавр (Туреччина). Загинуло 30-40 тисяч осіб

1948 - льотчик-випробувач Олег Соколовський на експериментальному реактивному винищувачі Ла-176 вперше в СРСР досяг швидкості звуку

1956 - СРСР звільнив японських військовополонених

1957 - першим секретарем ЦК КПУ став Микола Підгорний (керуватиме до 1963 р.)

1959 - радянська антарктична експедиція прибула на Південний географічний полюс

1974 - запущена радянська космічна станція "Салют-4"

1980 - "Аерофлот" прийняв у використання літаки Іл-86

1982 - у традиційній номінації журналу "Тайм" "людиною року" названо комп'ютер

Обкладинка з "машиною року" замість "людини року"

1989 - у Румунії Фронт національного порятунку сформував тимчасовий уряд.
Уряд повідомив про зміни в конституції, що впровадили в країні вільну економіку, гарантували права національних меншин і дозволили вільне працевлаштування. Також антикомуністична влада пообіцяла проведення вільних виборів

1990 - у Словенії оголошено результати референдуму, що відбувся 23 грудня.
На питання "Чи бути Словенії суверенною і незалежною державою?" ствердно відповіли близько 95% громадян, що взяли участь у референдумі

1991 - Рада республік Верховної Ради СРСР провела своє останнє засідання, яке констатувало факт припинення існування Радянського Союзу.
СРСР офіційно припинив своє існування відповідно до угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, підписаної 8 грудня лідерами Росії, України й Білорусі

1991 - у Києві почався перший з'їзд суддів України

1991 - парламент Азербайджану замінив в азербайджанській мові кирилицю латинським шрифтом

2000 - президент РФ Володимир Путін підписав конституційні закони про герб, прапор і гімн Росії. Новим російським гімном став старий радянський гімн на музику Александрова

2004 - найбільш смертоносний землетрус у сучасній історії стався в Індійському океані, на північ від острова Сімеулуе.
Цунамі, що виникло в результаті 9-бального землетрусу, забрало в Південній та Південно-Східній Азії майже 300 тисяч життів. Найбільше постраждали Шрі-Ланка, Індія, Індонезія, Таїланд, Малайзія і Мальдіви

2004 - в Україні відбулося переголосування другого туру виборів президента.
Перемогу здобув Віктор Ющенко - 51,99% голосів; Віктор Янукович отримав 44,20%

Результати голосування в "третьому турі" по областях

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.