Спецпроект

Закарпатець Іван Фірцак - він же "Іван Сила", найсильніший у світі

У 1928 році Івана Фірцака визнали найсильнішою людиною планети. Він виступав на Заході і перед королевою Британії, але в радянській Україні перебував в опалі - за сина, якого посадили за приналежність до ОУН. Тепер про "Івана Силу" зняли дитячий фільм.

Василь Вірастюк (ліворуч) і Дмитро Халаджі. Обидва грають у повнометражному художньому фільмі для дітей "Іван Сила". Халаджі - в ролі Івана Фірцака

Цього тижня в Україні завершилися зйомки фільму "Іван Сила" - про легендарного українського силача початку ХХ століття Івана Фірцака, якого в 1928-му році визнали найсильнішою людиною планети.

Тиждень пропонує 20 фактів із життя легендарного спортсмена.

40 років тому в ужгородському видавництві "Карпати" вийшла повість місцевого журналіста Антона Копинця "Кротон (Іван Сила)". Це сталося через два роки після смерті уславленого атлета, яка, певно, й виявилася поштовхом для оприлюднення твору.

Антон Копинець був близьким приятелем Івана Фірцака, що мав циркове сценічне ім’я Кротон, а народне – Іван Сила. Спортсмен, якого американська преса називала найсильнішою людиною ХХ століття, охоче розповідав про свої мандрівки світом, показував фотографії, вирізки з газет, афіші.

У передмові автор визнає: "Повість в основному побудована на фактичних матеріалах, але в ній використано й легенди та перекази з народних уст". Власне, книжка Антона Копинця є на сьогодні єдиним джерелом біографії уславленого атлета, адже записана з його розповідей.

 Іван Фірцак у другій половині XX сторіччя в себе дома в Білках

1. Майбутній силач прийшов на світ 1899 року в родині Федора Фірцака в селі Білки на Іршавщині. У батьків було десятеро дітей. Його дід Іван Вільхович у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.

2. Підлітком Іван пошкодував корову і, впрягшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, хлопець приніс її додому на плечах.

3. Через бійку з односельцем Клином, під час якої Іван Фірцак виламав дубовий хрест, яким лупцював нападника, його посадили до в’язниці, звідки він утік, вирвавши ґрати. Тоді його хотіли покарати нагаями в сільському уряді, але Іван не дався.

4. Чеський чиновник Вацлав Прохазка (Закарпаття тоді входило до складу Чехословаччини), що служив нотарем у Білках, побачивши неабияку силу хлопця, спрямував його з листом-проханням до свого брата, власника заводу в Празі, який потребував дужих робітників. Так Іван у сіряку та крисані з веретяною торбиною поїхав до столиці, хоча перед тим думав помандрувати на заробітки в Бельгію, де трудився його дядько.

5. Однак у Прохазки він не затримався, хоч і зарекомендував себе як робітник добре: крутив корбу, яка підіймала вантажі. Коли йому, звільнивши кількох працівників, запропонували робити це самому (таке було Іванові під силу), він посварився з власником і звільнився.

6. Після заводу Прохазки пішов працювати вантажником на залізничний вокзал, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму відробляв за півдня.

7. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиток виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився трагічно, його забрали на носилках. Однак тоді Івана помітив тренер Ондржей Нейман. Фірцак називав його "паном професором". Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм.

8. На чемпіонаті з важкої атлетики Чехословаччини підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль. Став першим вантажником в історії чехословацького спорту, що виграв першість республіки. Тоді йому виповнилося 23 роки.

 Дончанин Дмитро Халаджі у ролі закарпатця Івана Фірцака

9. Головним суперником Івана був чемпіон країни Колар Грдлічка, з яким вони згодом побилися в ресторані "Слован", за що Фірцак заплатив штраф, бо чех служив у поліції. Після виграшу першості Іванові також запропонували стати правоохоронцем, але він відмовився.

10. Дорогою на Карлові Вари автомобіль, яким керував тренер, зазнав аварії. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні. Поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Однак двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел знайшов запис у щоденнику покійного, в якому той відгукувався про Івана якнайкраще. Він узяв спортсмена під гарантію, сплативши велику грошову заставу.

11. Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у "Герцферт-цирку", запропонував Іванові стати зіркою арени. Тут українець виконав відомі номери:

- "Груди замість ковадла" – брилу трощили молотом на його грудях;

- "Зуби мамонта" – Фірцак прибивав долонею дубову дошку до столу, використовуючи 20-сантиметрові цвяхи; після того, як кілька осіб не могли її відірвати, він прикладав хусточку до голівок цвяхів і витягав їх зубами;

- "Залізне серце" – триметрову рейку клав собі на плече, четверо асистентів звішувалися на неї, пробуючи її зігнути. Коли їм цього не вдавалося, він руками вигинав із неї серце.

У Відні цупив зубами платформу з меблями, а в Женеві загальмував руками дві машини. Перед президентом Чехословаччини Фірцак показав номер "Шия під штрекою" – десятеро чоловіків згинали на карку Івана залізничну рейку, коли той лежав на столі.

12. У США Сила виконав рекламний трюк: ліг на землю й легкове авто переїхало йому через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет. Згодом він увів його до своєї програми під назвою "Людина під колесами машини".

13. Після місячних гастролей "Герцферт-цирку" в Лондоні королева Британії, яка відпочивала зі своїм почтом у Блекпулі, запросила гостей показати програму у п’ятитисячному залі цирку Тауер. Тут Іван тягнув ланцюгом вантажну машину, наповнену людьми.

14. Після виступу відбувся імпровізаційний боксерський поєдинок із Джоном Джексоном, що закінчився для останнього серйозною травмою. На гастролях у Парижі на Івана Фірцака напали прихильники англійського спортсмена, який викинувся з 10-поверхового будинку, бо не міг більше виходити на арену з пошкодженою грудною кліткою.

 Дмитро Халаджі - чемпіон з пауерліфтингу. Як і Фірцака, його визнавали найсильнішою людиною планети

Українця підступно запросили на вечерю й побили камінням на вулиці, де він непритомний пролежав цілу ніч. У черепі виявили тріщину. Лікар-віртуоз замість шматка пошкодженої черепної кістки вставив платинову пластину. Два місяці атлет ходив із забинтованою головою, а надалі виступав у перуці.

15. В Іспанії брав участь у кориді, під час якої вбив бика, вирвавши йому роги.

16. Виграв бій із японським борцем Токедзо, на 20 кг важчим.

17. Одружився з чеською гімнасткою Руженою Зікловою, батько якої був повітряним акробатом і загинув на манежі, коли дівчинці виповнилося 12 років. Мати з горя захворіла на сухоти й померла, залишивши сиротами чотирьох дітей.

18. Іван розірвав 10-річний контракт із цирком раніше домовленого терміну й через суд виплатив власниці велику компенсацію – 100 тисяч крон.

19. Після повернення в рідне село про нього вигадували різні небилиці. Зокрема, жінки боялися з ним зустрічатися, бо, мовляв, йому сам чорт допомагає.

20. Коли угорці після окупації Закарпаття в 1939 році захотіли конфіскувати у Фірцака авто, він розтрощив його кувалдою. За це був покараний, його посадили до в’язниці й побили. Під час перебування за ґратами проломив стіну, з чого скористалася частина в’язнів і втекла.

1938: угорські війська окуповують Ужгород і Мукачево. ВІДЕО

Наскільки подана Антоном Копинцем інформація є правдивою, можуть свідчити результати дальших досліджень.

У замовчуванні феномена Івана Сили в радянські часи відіграла значну роль доля його сина. 18-річний Іван Фірцак-молодший у повоєнні роки був засуджений за сфабрикованою справою у приналежності до ОУН на 25 років таборів, із яких майже вісім відсидів.

Іван-молодший був великою надією для свого батька, уславленого атлета. Адже завжди виступав із ним у парі й навіть був чемпіоном України з боксу в перші повоєнні роки. Однак провокація чекістів не тільки зламала йому долю, а й великою мірою позначилася на біографії всезагального улюбленця Івана Сили.

До самої смерті в 1970 році Іван Фірцак-старший мав славу народного кумира. Проте влада не зробила жодних кроків до його офіційної популяризації, зводячи життя цієї постаті до рівня кумедних трафунків, чудернацьких силових трюків та анекдотів.

-----------------

Зйомки фільму "Іван Сила", які тривали три з половиною місяці, проходили в Києві, Чернівцях, Кам'янці-Подільському та на Закарпатті - батьківщині головного героя Івана Фірцака, легендарного силача, якому і присвячена майбутня картина.

У фільмі також знімаються Василь Вірастюк і Ольга Сумська

У ролі Івана Фірцака - донецький силач Дмитро Халаджі. Також у фільмі знімається київський богатир, уродженець Івано-Франківська Василь Вірастюк та актори Лесь Задніпровський, Ольга Сумська, Богдан Бенюк, Борис Барський та інші.

Стрічку продюсує дніпропетровець Володимир Філіппов, відомий за реалізацію фільму "ТойХтоПройшовКрізьВогонь".

Кіно про українця, який став вождем індіанців. ФОТО, ВІДЕО

Режисер картини - Віктор Андрієнко, який узяв участь у ній і як сценарист та актор. Його напарник з колись легендарного "Шоу Довгоносиків" Ігор Письменний теж писав сценарій і грає у стрічці.

Планується, що в загальноукраїнський прокат фільм "Іван Сила" вийде вже на весняних шкільних канікулах.

Бюджет фільму склав близько 16 млн грн. Профінансовано проект державною агенцією з питань кіно. "Іван Сила" - один з п'яти художніх фільмів, орієнтованих на дитячу аудиторію, які за підсумками конкурсу кінопроектів Держагентства України з питань кіно отримали 100% державне фінансування.

Після зйомок фільму у рідному селі спортсмена Білки Іршавського району Закарпаття планують відкрити музей Івана Фірцака.

Дивіться також:

Осип "Боксер" Хома - моряк і чемпіон з боксу, який став командиром УПА

1970: Богдан Ступка в ролі бандерівця. ВІДЕО

"Варшавська битва": поляки проти Будьонного у 3-D. ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли українські фільми знімалися масово. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Кіно"

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.

Український підрозділ у Зимовій війні: правда чи легенда

Формування українського добровольчого підрозділу, якщо пропозицію про нього й було надано фінському командуванню, не здійснили через брак часу, підготованих кадрів та фінансів.

Антисемітизм в Україні?

Якщо поглянути на останні чотири з половиною століття присутності великої кількості євреїв в Україні, лише 16-20 років були позначені періодами насильства. І це насильство, не слід забувати, чинилося не лише проти євреїв. Іншими словами, 430 років євреї жили поруч з етнічними українцями та іншими народами України в стані співпраці й толерантності, якщо не гармонії.