Українська правда
Історична правда

Державний експеримент із передачею замків у концесію провалився

11.06.2013 _ Мар’яна Вербовська і Мирослава Іваник, Zbruc.eu
Версія для друку

Держава відмовляється від експерименту з передачею в концесію середньовічних і ранньомодерних замків. Чинні інвестори кажуть, що вітчизняна бюрократія не дає їм виконувати зобов'язання щодо збереження пам'яток. А нові інвестори не поспішають.

10 червня 2013 року настав кінець експерименту. Цього дня держава розірвала угоду про передання у довготермінове управління замку в Старому Селі (поблизу Львова) з підприємством ТОВ "Кріс", яке представляє львівський бізнесмен Михайло Риба.

Незабаром, як повідомив начальник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Валерій Потюк, таке саме рішення ухвалять і щодо замку в Тартакові, який наразі ще перебуває в концесії у приватного підприємця Ігоря Новосада.

Сказано: Європа закінчується там, де немає замків. Середньовічні замки, які в кращому чи гіршому стані збереглися до цих днів, — цимес Галичини. Та навіть ті з них, які ще можна назвати не руїнами, до цього стану впевнено прямують.

На пальцях однієї руки легко перелічимо замки, які сьогодні є добре загосподарьовані і за які можна не боятися, бо простоять ще багато літ. А тим часом лише на Тернопільщині замкових споруд зараз є 34 (навесні обвалилася частина однієї з найвідоміших — замку у містечку Червоноград). На Львівщині офіційно на обліку — десять.

 Замок у Старому Селі ревіталізували коні та корови

Власне, Львівщина свого часу, наприкінці 2010 року, вирішила таки піти шляхом практикованої у західнішій Європі ревіталізації замків, коли споруди віддають у довготермінове управління приватним структурам, а ті частково консервують об’єкт, частково реставрують, щось там відбудовують, відтак організовують на цій основі чи то відпочинкові комплекси, чи то готелі.

Довіряти приватникам історичну спадщину в наших умовах чи ні? Це питання гаряче дискутувалося на всіх рівнях. Як наслідок, два замки на Львівщині (вперше в Україні) передали підприємцям у господарювання: Тартаків і Старе Село.

Плани у нових господарів були просто ґрандіозні. Обіцяли зробити як у Європі. Однак нині розуміємо, що і від тієї обіцянки до дії — шлях неподоланний.

Обидва замки через три роки після передання у концесію залишаються у тому самому стані, що й перед тим. Якщо не в ще гіршому... Цієї весни у Старому Селі кипіла робота: невідомо хто і невідомо навіщо розбирав стару кладку стін замку й вивозив її звідти цілими вантажівками.

Хто і навіщо розбирає стіни замку у Старому Селі

"Буває, що місцеві беруть кілька цеглин на будівництво. Комусь бракує вдома, то вони йдуть до палацу і відколупують собі від стіни", — каже мешканець Старого Села. Він був п'ятий, кого ми запитали, хто вивозить цеглу із замку. Попередні співрозмовники нікого не бачили.

Нині у Старе Село кілька разів на тиждень приїжджають екскурсійні групи, здебільшого з Польщі. Це один з найкращих зразків українських замків XVII ст., збудованих у стилі ренесанс. Проте палац у такому зруйнованому стані, що легко можна спрогнозувати зменшення потоку відвідувачів.

 Цю сцену у замку Старого Села спорудили ще кілька років тому, для потреб фестивалю "Захід". Так вона тут і гниє...

Мури рік у рік обсипаються. Всередині ренесансової архітектури прив'язані коні та корови. Неподалік пасуться гуси, а підвали перетворено на смітники. Трава тут висока, скрізь мури, втекти тварини не зможуть — усе загороджено. На території замку стоїть напівгнила дерев'яна сцена, кілька років тому тут влаштовували концерти.

"Можуть розбирати у двох випадках. Або це просто крадіжка, або перекладання аварійної ділянки. Сумніваюся, що у Старому Селі проводять протиаварійні роботи. Проблема могла полягати ще в тому, що розкрадають задля австрійської цегли, але я не певний, чи у цьому замку вона є. Замок збудований значно раніше.

Австрійську цеглу часто розкрадають для декорування. Вона має дуже добрий випал і високий контроль за якістю. Чого не скажеш про цеглу, яку робили раніше та пізніше епохи Австрії.

Німецький контроль за якістю зробив продукт таким популярним, що тепер ним декорують стіни. Доходить до того, що цеглину кладуть так, аби видно було виробника, — розповідає Андрій Салюк, голова обласної організації Товариства охорони пам'яток історії та культури. — Всі пам'ятки архітектури, якщо вони без належного догляду, піддаються варварському знищенню задля будівельних матеріалів.

Коли австрійська влада прийняла рішення про те, що не потрібні оборонні мури навколо міста, то вона почала продавати частину стіни на матеріали для майбутнього будівництва. Так були продані усі залишки Високого замку, з яких звели будинки навколо теперішньої гори.

Але якщо тоді це була політика влади, то зараз — бездоглядність і безгосподарність. І це стосується кожного замку, який не має господаря. Найчастіше шкодять місцеві мешканці, яких не турбує власна історія. Іншого способу, крім передачі замку господарю, я не бачу".

 Замок у Старому Селі з висоти пташиного польоту. Фото інших українських замків згори дивіться у розділі "Артефакти"

Колекціонер цегли Павло Коростиченко каже, що одна австрійська цеглина може коштувати сотню гривень. Попит на такі речі є, але якщо у колекціонера апетит — один екземпляр, то це нікому не шкодить, натомість задля естетичного задоволення товстосума можуть подекуди поруйнувати частину стіни.

Надія на концесію

Львівщина — єдиний реґіон в Україні, який може похвалитися чи не найбільшим у державі досвідом передання пам'яток інвесторам. Щоправда, наразі він радше невдалий.

Сумні наслідки приватизації пам'ятки архітектури Львівщина відчула ще в 1990-х роках. Палац Лянцкоронських у Роздолі передали від моршинського санаторію у приватні руки. Після продажу палац закрили для громадськості і не допускають пам'яткоохоронців. Замість того, аби вивести палац з поганого стану, власник фактично довів його до занепаду.

Два інші приклади є зовсім свіжими: Львівщина стала першою областю в Україні, де спробували знайти для пам’ятки не власника, а довготермінового управлінця.

Так, у лютому 2010 року в концесію на 49 років Львівська ОДА передала палац у Тартакові. Концесіонером став приватний підприємець Ігор Новосад. Інвестор зобов'язувався вивести палац з аварійного стану і зробити там туристично-відпочинковий центр.

Трохи менше як за рік після того, у грудні 2010 року, в концесію ТОВ "Кріс", яке представляв львівський бізнесмен Михайло Риба, віддали також замок у Старому Селі. Попри обіцянки привести пам'ятки до належного стану за кілька років, досі жоден з концесіонерів не почав навіть протиаварійних робіт.

"У понеділок, 10 червня, ми розриваємо угоду про концесію у Старому Селі. Найближчим часом також розірвемо угоду й Тартакові. На жаль, жоден приклад не був вдалий. Майбутні плани щодо замків будемо озвучувати пізніше", — прокоментував Валерій Потюк, начальник управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації.

Палац Потоцьких у Тартакові в оренді приватного підприємця вже три роки. Однак господарює тут сам лише час...

Цікаво, не всі концесіонери знали, що з ними розриватимуть угоду. Ігор Новосад, приватний підприємець, який мав рятувати палац у Тартакові, дізнався про це під час розмови зі "Z".

"Я ще такого не чув. Моя позиція дуже проста, майже чотири роки після передачі у концесію я ходжу по бюрократичній дорозі. Попри такий довгий шлях, я так і не зміг приступити до дій через численні митарства", — сказав Ігор Новосад.

Його колеґа Михайло Риба не зміг поговорити з нашими журналістами.

Потрібні ідеї

Як зазначає Андрій Салюк, ситуація із замком у Старому Селі — не виняток, а правило. За інформацією обласного управління охорони культурної спадщини, загалом на Львівщині на обліку перебуває 10 замків: Бродівський, Добромильський, Жовківський, Золочівський, Львівський, Олеський, Свірзький, Старосельський, Підгорецький та Поморянський.

За останні кілька років по цеглинах розтягували не лише старосельську твердиню, а й замки в Поморянах та Підгірцях. І це лише ті випадки, про які добре відомо фахівцям-реставраторам.

Єдині дії влади — сподівання на нових господарів. Львівська облдержадміністарція вже видала перший каталог інвестиційних пропозицій, до якого внесла 41 пам'ятку архітектури та історії, серед них три львівські замки: Бродівський, Свіржський та Поморянський.

Як стверджують експерти, в такий спосіб влада позбувається опіки над пам'ятками. Чиновники вже готують друге та третє видання, до якого внесуть ще не один десяток пам'яток.

Знаменитий замок у Червонограді, що на Тернопільщині, тепер справжня руїна

Кажуть, що з потенційними інвесторами укладатимуть угоду з обов'язковим дотриманням цільового призначення. У кожному випадку вирішуватимуть окремо: укладати договір оренди, концесії чи віддавати пам'ятку у приватні руки.

Однак поки чиновники мріють про черги інвесторів, насправді вибирати нема з кого. За інформацією "Z", більш як за рік, відколи вийшов каталог, реальних інвесторів, які б хотіли вкласти свої гроші у запропоновані пам'ятки, так і не знайшлося.

Лише час, а не заможні інвестори, господарює і в інших твердинях в Західній Україні.

Згідно з нотатками Ірини Пустиннікової, автора найстарішого краєзнавчого сайту "Замки і храми України", найбільша кількість замків збереглась на Тернопільщині. Їх в області 34. Але це не сприяє кращому збереженню пам'яток.

Навесні частина одного з найвідоміших замків — твердині у Червонограді — обвалилася.

Джерело: Zbruc.eu

Дивіться також:

Замки і храми Західної України з повітря. ФОТО

У Червоногородському замку обвалилася вежа. ФОТО

Янукович хоче замок, де знімали "Трьох мушкетерів", під свою резиденцію

Впала одна з башт Старої фортеці у Кам'янці. ФОТО

Селяни проти замків. Будівництво під скельною фортецею "Тустань"

Інші матеріали за темою "Замки"



Теми: замки, бюджет, Львівщина, Тернопільщина




АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter