Спецпроект

Табачник заборонив учитися за підручником декана юрфаку університету ім.Шевченка

Там є кілька речей, які викликають острах у будь-якої нормальної людини. Там пишеться про те, що росіяни й українці відрізняються в розумовому, етнічному та генетичному сенсах!"

Міносвіти більше не рекомендує "Історію українського права" Івана Гриценка для вивчення у вузах.

Про це заявив міністр освіти Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер", повідомляє "Українська Правда".

"Його (автора) звуть Іван Гриценко, декан юридичного факультету Національного університету ім. Шевченка - найголовнішого університету країни. Підручник, де він керівник авторського колективу, називається "Історія українського права", - сказав він.

"Так, дійсно, там є кілька речей, які викликають острах у будь-якої нормальної людини. Там пишеться про те, що росіяни й українці відрізняються в розумовому, етнічному та генетичному сенсах", - зазначив Табачник.

"Там також йдеться, що в Росії ніколи не було права і багато чого іншого", - заявив міністр.

Він зазначив, що Міносвіти за допомогою рецензій рекомендувало книгу як навчальний посібник для вищих навчальних закладів.

"Я вважаю, що будь-який автор має право на будь-які погляди. Ми зробили тільки одне-єдине: відкликали з цього підручника гриф "навчальний посібник для вузів", - підкреслив Табачник.

"Я можу тільки шкодувати, що в моєму рідному київському університеті пишуть подібні, абсолютно несусвітні, з точки зору не європейських поглядів, не української правової науки, речі", - сказав міністр.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.