Спецпроект

На Донбасі видали черговий том Книги Пам'яті України

В рамках святкування 66-х роковин перемоги над нацизмом Донецьким обласним відділенням пошуково-видавничої агенції "Книга Пам'яті України" було проведено урочисту презентацію 24-го тому Книги Пам'яті Донеччини.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Донецької обласної держадміністрації.

Під час заходу, в якому брали участь понад 500 осіб, представники агенції вручили примірники нового тому Книги Пам'яті Україні рідним загиблих на фронтах Другої світової, ветеранам і почесним гостям.

Серед основних напрямів роботи агенції "КПУ" - обробка й розміщення інформації про загиблих і зниклих без вісти, пошук їхніх рідних, систематизація даних про військові поховання на території України.

За повідомленням прес-служби, головна редакційна колегія "Книги Пам`яті України" здійснює "публічну акцію поіменного увічнення воїнів, загиблих в боях за Батьківщину в 1941-1945 роках, доводить до відома української і світової спільноти об`єктивні дані про військові втрати України у війні".

За роки своєї діяльності пошуково-видавниче агентство "Книга Пам'яті України" зусиллями обласних філій і близько 500 тисяч добровільних учасників пошукової роботи сформувало картотеку обліково-архівних даних про воїнів, партизанів, підпільників, які загинули, або померли від ран в роки Другої світової війни. 

Довідка ІП: Пошуково-видавнича агенція "Книга пам'яті України" була створена у 1996 році постановою Кабміну, відновивши роботу, розпочату істориками УРСР в 1989 році. Тоді планувалося видати 70 томів про 1,3 мільйона загиблих українців - саме така цифра фігурувала в офіційних радянських виданнях.

Однак нескуті партійною ідеологією пошуки виявили разючу правду — загиблих виявилося більше 10 мільйонів, і "Книг пам'яті...", "Книг скорботи..." та інших уже вийшло загалом понад 400 томів.

Ось перелік уже виданого:

"Книга Пам'яті України" - 254 меморіальні томи з персоналіями понад 6 млн загиблих.

"Книга Скорботи України" - 140 меморіальних томів з персоналіями 4 млн загиблих мирних мешканцiв України.

Серія "Звитяжці" - персональні дані про громадян, які воювали на фронтах і проходили військову службу протягом 1939-1945 років, брали участь у національно-визвольній боротьбі українського народу протягом 1936-1956 років.

"Книга Пам'яті України про громадян, загиблих у воєнних конфліктах за кордоном" охоплює збройні конфлікти СРСР, починаючи від побоїща на Китайській Східній залізниці (1929 р.), радянсько-фінську війну, воєнну кампанiю в Афганістані.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.