Спецпроект

НА ДЕМ'ЯНЮКА ЗАВЕЛИ НОВУ СПРАВУ

Німецький суд розпочав попереднє розслідування у новій справі, фігурантом якої є Іван Дем'янюк.

Про це повідомляє УНІАН.

За інформацією іспанської агенції EFE з посиланням на місцеву пресу, розслідування проводить прокуратура міста Вейдена. Вона прагне визначити, чи дійсно уродженець УРСР причетний до загибелі майже 5 тисяч ув'язнених концтабору Флоссенбюрг.

EFE вважає, що Дем'янюк охороняв цей концтабір з жовтня 1943 по грудень 1944 року. Він - не єдиний фігурант даної справи: у прокуратурі пояснили, що розслідують причетність до загибелі людей ще одного охоронця. Його прізвище не називається, а в матеріалах прокуратури ця людина позначена як Олексій Н.

У червні повідомлялося, що мюнхенський суд не дозволив екстрадицію Дем'янюка до Мадрида, де він мав з'явитися перед судом у зв'язку із звинуваченнями у здійсненні військових злочинів.

Нагадаємо, що в січні цього року іспанський суддя Ісмаель Морено висунув офіційне звинувачення у злочинах проти людяності Джону (Івану) Дем'янюку. Його підозрюють у причетності до загибелі 60 іспанців у концтаборі Флоссенбюрг, де  Дем'янюк, імовірно, служив охоронцем під час Другої світової війни.

Тоді ж, у січні, син Дем'янюка - Джон Дем'янюк-молодший - сказав АП, що його батько ніколи не служив у жодному нацистському таборі і припустив, що "суддя Морено хапається за соломинку."

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

"Мій батько пройшов звинувачення від ізраїльського, коли його звинуватили у вбивстві 850 тисяч людей, до нинішнього, коли припускають, що він був військовополоненим, якого змусили працювати охоронцем у таборі, де було вбито 27 тисяч, - сказав син. - А тепер в Іспанії вважають, що він охороняв ще 155 примусових робіт. Батько був військовополоненим українцем, який вижив під нацистським тиском, а ця історія - ще одна осічка ЗМІ".

Німеччина попросила Іспанію надати інформацію щодо того, як і коли ці люди померли, щоб визначити, чи міг Дем'янюк бути причетним до цих злочинів. Проте Мадрид не зміг надати необхідні подробиці.

Суд Мюнхена 19 травня засудив Дем'янюка до п'яти років тюремного ув'язнення. Проте судова влада дозволила йому залишитися на волі до завершення розгляду апеляції по його справі. Зараз він перебуває в приватному будинку для людей похилого віку.

Концтабір Флоссенбюрг, який фігурує у іспанській справі, не був табором смерті, у ньому в'язнів змушували працювати на примусових роботах.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.