Американські прокурори проти "спроб відновити громадянство США" Дем'янюку

Американські прокурори кажуть, що опиратимуться тому, що вони назвали "'нахабною'' спробою відновити громадянство США Івану Дем'янюку - вихідцю з України, якого депортували до Німеччини, де визнали винним у воєнних злочинах.

Про це повідомляє ВВС.

Прокурори також заявили, що Дем'янюк намагався представити себе жертвою після того, як суд у Німеччині в травні визнав його причетним до вбивства тисяч людей у таборі Собібор на території Польщі.

У Німеччині засудили українця. За німецькі злочини

Дем'янюк твердить, що невинний. А його захист доводить, що існує секретний звіт Федерального бюро розслідувань США, де йдеться про те, що ідентифікаційна картка Дем'янюка як наглядача у Собіборі є радянською фальшивкою.

Адвокати кажуть, що уряд США не зумів оприлюднити цей важливий доказ на захист Дем'янюка. Прокурори ж твердять, що захист намагається використати цей аргумент, щоби поставити під сумнів позбавлення Дем'янюка американського громадянства у 2002 році.

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

Суд Мюнхена 19 травня засудив Дем'янюка до п'яти років тюремного ув'язнення. Проте судова влада дозволила йому залишитися на волі до завершення розгляду апеляції по його справі.

Зараз він перебуває у приватному будинку для людей похилого віку, а німецький суд тим часом розпочав попереднє розслідування по новій справі, цього разу щодо концтабору Флоссенбюрг.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.