Спецпроект

Адмінсуд розгляне "геройство" Бандери і Шухевича 2 серпня

Вищий адміністративний суд України розгляне справи про законність / незаконність присвоєння звання Героя України Степану Бандері і Роману Шухевичу в один день - 2 серпня.

Про це повідомив "Остров" із посиланням на юриста Володимира Оленцевича.

За його словами, він отримав повістку з Вищого адміністративного суду, в якій говориться, що о 09:15 2 серпня 2011 року у Вищому адмінсуді Україні відбудеться розгляд касаційних скарг В.Ющенка, Юрія-Богдана Шухевича, І.Макара та інших громадян на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року.

Нагадаємо, що 21 квітня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд визнав незаконним і скасував указ президента України Віктора Ющенка від 12 жовтня 2007 року про присвоєння звання Героя України головнокомандувачу Української Повстанської Армії (УПА) Роману Шухевичу, який загинув в 1950 році.

Цим рішенням суд задовольнив скаргу, подану до суду професором Донецького національного медичного університету Анатолієм Соловйовим.

Оленцевич також повідомив, що отримав повістку з Вищого адмінсуду на розгляд касаційних скарг на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року та рішення Донецького апеляційного адмінсуду від 23 червня 2010 року про визнання незаконним і відміну указу президента України про присвоєння звання Герой України Степану Бандері.

"Засідання Вищого адмінсуду України у справі Бандери відбудеться також 2 серпня, о 14-00", - сказав Оленцевич.

Про попередній перебіг справ щодо присудження Героя України Степану Бандері і Роману Шухневичу читайте на "Історичній Правді".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.