Янукович, Азаров і Литвин привітали радянських партизанів

Президент України Вiктор Янукович, прем'єр-мiнiстр України Микола Азаров, голова ВР Володимир Литвин привiтали ветеранiв iз 70-ю рiчницею початку партизанського руху в Українi в перiод Другої світової війни та Днем партизанської слави.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

"Це особлива подiя для багатьох людей старшого поколiння - учасникiв руху опору. Кожен iз них зробив свiй внесок у загальну перемогу над ворогом", - йдеться в привiтаннi Януковича, текст якого оприлюднено на сайтi глави держави.

Президент наголосив, що завдяки героїзму ветеранiв вiйни - партизанів i пiдпiльникiв - нинi будує своє майбутнє незалежна та єдина Україна.

Українськими партизанами захоплювався Че Гевара

Прем'єр України зазначив, що партизанський рух в Українi за своїми масштабами був одним iз найпотужнiших у Європi. "Подвиг партизанів та пiдпiльникiв у роки Великої Вiтчизняної вiйни є гiдним прикладом для виховання у молодого поколiння мужностi, самовiдданостi та патрiотизму", - йдеться в привiтаннi Азарова.

Литвин же назвав партизанів i пiдпiльникiв героями фронту "без тилiв i флангiв".

День партизанської слави вiдзначається в Українi 22 вересня. Вiдповiдний указ пiдписав у 2001 роцi другий президент країни Леонiд Кучма.

З нагоди ювілею Янукович нагородив представників ветеранських організацій урядовими нагородами.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.