Толстоухов запевняє, що видає свій опус про Харцизьк за власні кошти

Книга Анатолія Толстоухова "Харцизьк: час, події, люди", на видання якої з держбюджету виділено 350 тис. гривень, насправді видається не за державний рахунок.

Про це заявив радник прем'єр-міністра Анатолій Толстоухов у інтерв'ю "Главкому".

"Ми цю книгу видавали на гроші, зібрані в місті, в тому числі мною, депутатами Тулубом, Ларіним, Зубановим, нашими земляками, - стверджує чиновник. - У книзі немає й копійки бюджетних грошей".

Ось як виглядає фінансування книги "Харцизьк: час, події, люди. Том 1" (1000 екземплярів по 350 грн = 350 тисяч грн) словами Толстоухова:

"В Україні не було книжок, які розповідають про історію областей, міст, районів. На сесії депутатів було прийнято рішення про створення редакційної колегії, опікунської ради, сформовано авторський колектив. За рік видається одна книга, потім друга. Виникає питання: де взяти гроші на її видання?

Їду в Москву, знаходжу там колишнього першого секретаря міськкому Луньова, який очолює потужну структуру у вугільній галузі: - "Володимир Георгійович, для видання книжки потрібні гроші".

Луньов виділяє 30 тисяч доларів, Тулуб не менше, ми з Зубановим і Ларіним даємо. На сесії приймається рішення про підписку на видання: вносьте 250 гривень, і щойно книжка вийде - ви її отримаєте. Таким чином, акумулювалися кошти на видання".

"Ані Тулуб, ні Зубанов, ні Ларін, ні Толстоухов гонорарів не отримували, - запевнив радник прем'єра. - Премії отримали люди, які безпосередньо працювали над книгою. А нам як гонорар вручили по одному екземпляру в шкіряній палітурці".

2004 рік: як Толстоухов проголошував Януковича президентом (ФОТО)

Нагадаємо, учора стало відомо, що Держкомтелерадіо вирішило профінансувати за програмою підтримки книговидання "Українська книга" книгу "Харцизьк: час, події, люди. Том 1", де співавторами є колишній міністр Анатолій Толстоухов, голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб та інші високопосадовці.

Натомість Держкомтелерадіо, незважаючи на протестні листи від президента НАНУ Бориса Патона, відібрало державне фінансування у 54-го (додаткового) тому зібрання творів Івана Франка, який містить літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці Каменяра.

У 2010 році Держкомтелерадіо вже просив у держави 350 тисяч на видання 1000 екземплярів першого тому твору Толстоухова про його рідний Харцизьк, але отримав від "Української книги" відмову. З аналогічним проханням Держкомтелерадіо звернувся до держави і цього року.

Толстоухова звинуватили в плагіаті книги з історії України

Заступник голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський, відповідаючи на запитання, чому ця книга заслужила право на виділення 350 тисяч гривень бюджетних коштів для її підготовки, виготовлення та розповсюдження в рамках програми "Українська книга", пообіцяв знизити вартість видання.

Обґрунтовуючи цінність книги "Харцизьк: час, події, люди. Том 1", Мураховський сказав, що вона цікава як "історична повість про одне з міст України".

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.