Київрада дозволить будівництво в центрі, хоч на це є мораторій Київради?

На сесію Київради 06 жовтня 2011 року всупереч рішенню Київради про мораторій на будівництво в історичних зонах вдруге винесене питання про виділення 0,07 га землі під стінами Софії Київської - вул. Золотоворітська, 11 - для будівництва готельного комплексу з паркінгом.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

Нагадаємо, на минулій сесії Київради за ініціативи Голови комісії Київради з питань культури та туризму зазначене питання було зняте з розгляду. Адже будинок на вул.. Золотоворітська, 11 є нововиявленою пам'яткою, об'єктом культурної та історичної спадщини, а також входить до Зводу пам'яток історії та культури м. Києва і тому не підлягає ніяким змінам, окрім реставрації.

Будівля на вул. Золотоворітська, 11 збудована 1880 року була прибутковим будинком з мебльованими кімнатами. З 1902 в ньому містилась друкарня С.Яковлєва. У 1911-14 роки в ньому були влаштовані Вищі жіночі курси. На сьогодні будівля з архітектурної точки зору перебуває в чудовому стані, навіть такі дрібні деталі, як меандри та гірлянди, добре збереглися.

У липні 2011 року Київська міська рада прийняла рішення про призупинення проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель в історичній частині Києва.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.