У Глухові досі хочуть забудувати історичний майдан часів Гетьманщини

Міська рада Глухова (Сумська область) - колишньої гетьманської столиці – вирішила віддати історичну Ярмаркову площу під житлову забудову.

Про це повідомляє голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець, до якого звернулися експерти, краєзнавці та громада Глухова з проханням сприяти відміні зазначеного рішення міської ради.

За словами нардепа, за забудову міськрада проголосувала ще за часів Януковича "під тиском Партії регіонів і грошей", а тепер "під тиском громади" у депутатів є шанс відмінити знищення історичної спадщини.

На території Ярмаркової площі у Глухові знаходяться нововиявлені об’єкти культурної спадщини у вигляді залишків підмурків давніх споруд, оскільки вся територія Ярмаркової площі в різні історичні періоди була місцем, де знаходилися будівлі гетьманського палацу Кирила Розумовського, першої Малоросійської колегії, церкви Захарія та Єлизавети, військові казарми, що підтверджено креслениками планів Глухова XVIII-XIX ст..

Також на Ярмарковій площі протягом майже 400 років проводилися святкові ярмарки та регулярні виїзні базари, що підтверджено багаточисельними знахідками монет, торгових пломб та інших предметів, пов’язаних із торгівлею.

Після знищення Батурина, коли Глухів став столицею Гетьманщини, саме на Ярмарковій площі у XVIII ст., сформувався центр керівництва Україною.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.