Історичний будинок біля Художнього музею знесуть заради 10-поверхівки

Заради будівництва 10-ти поверхового адміністративного будинку знесуть двоповерхову історичну будівлю поруч з Національним художнім музеєм України по пров. Музейному, 8-А, яку позбавили статусу пам’ятки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Заради чергового будівництва історичну будівлю позбавили статусу пам’ятки, посилаючись не на її архітектурні чи історичні особливості, а на те, що проводити реставраційні роботи в будинку дуже складно", - зазначив Бригинець.

Депутат зауважив, що нова 31-метрова будівля буде надто високою, особливо на тлі Національного художнього музею. Детальний план Печерського району дозволяє будівництво на цьому місці не більш ніж 7-ми поверхового будинку, а не 10-ти, як планує забудовник.

Голова комісії переконаний, що за умови затвердження проекту і будівництва цієї будівлі - утвориться нова гаряча точка в історичній забудові Києва.

Фасадна будівля у Музейному провулку, 8-а (колишній житловий будинок 1819 р. побудови) 1994 року була визнана щойно виявленим об’єктом культурної спадщини.

15 квітня 2008 р. наказом Міністерства культури і туризму України її визнали такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В 2009 році КМДА прийняла розпорядження, яким було вирішено розібрати історичний будинок.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.