Київрада заборонила розміщувати рекламу біля історичних пам'яток

У Києві заборонили розміщення зовнішньої реклами на території архітектурно-історичних заповідників.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на затверджену сьогодні Київською міськрадою концепцію розвитку зовнішньої реклами на території столиці.

Заступник голови Київської міськдержадміністрації Олександр Пузанов пояснив, що концепція формує єдину міську політику в сфері зовнішньої реклами, впроваджує новий принцип зонування території міста та класифікацію типових рекламних засобів.

Відповідно до концепції, у місті вводяться п'ять форматних зон iз розміщення реклами. У нульовий зоні заборонено встановлення будь-якої зовнішньої реклами.

До цієї зони належать території буферних зон архітектурно-історичних заповідників: Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, а також території, прилеглі до видатних пам'яток історії та архітектури.

Зокрема, зовнішню рекламу буде заборонено розміщувати на: Андріївському узвозі, біля Михайлівського та Володимирського соборів, Андріївської та Кирилівської церков, Маріїнського палацу, Золотих воріт.

Крім того, рекламні засоби заборонено розміщувати біля будівель органів державної влади та місцевого самоврядування.

Інші чотири зони діляться за розміром формату рекламоносіїв.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.