В Ізраїлі урочисто відкривають пам'ятник Червоній Армії. ФОТО

В ізраїльському місті Нетанья відбудеться церемонія відкриття меморіалу, присвяченого перемозі солдат Червоної Армії над нацистською Німеччиною. Вперше в пострадянській історії монумент солдатам ЧА був споруджений не в країні колишнього соціалістичного табору.

Для Ізраїлю це перший пам'ятник, присвячений солдатам Червоної армії всіх національностей, а не тільки воїнам-євреям, котрі билися проти нацистської Німеччини в рядах ЧА.

В урочистій церемонії відкриття монумента візьмуть участь президент Ізраїлю Шимон Перес, президент Росіх Володимир Путін, а також "ряд відомих політиків і філантропів", на чиї кошти було споруджено монумент.

Про участь у церемонії офіційних представників української влади не повідомляється.

"У першу чергу, цей пам'ятник висловлює сильне почуття подяки держави Ізраїль і всього єврейського народу людям, хоробро билися з нацистами, звільнили євреїв з таборів смерті і які відіграли вирішальну роль у перемозі країн-союзниць над фашизмом", - заявив президент Світового Форуму російськомовного єврейства (СФРЄ) Олександр Левін.

Монумент зведений на відкритому майданчику на березі Середземного моря, а сам меморіал складається з двох частин. Щоб вийти до білих крил (вони символізують перемогу) на майданчику, треба пройти через вузький і темний лабіринт.

Фото: Наталія Колодій

"Лабіринт розповідає про важкий і тернистий шлях до перемоги, і тільки пройшовши через нього ви потрапляєте на відкритий, залитий світлом майданчик, увінчаний крилами перемоги", - зазначив Левін.

Пам'ятник Червоній армії в Болгарії розфарбували під комікси. ФОТО

Меморіал споруджено за проектом російських архітекторів Салавата Щербакова та Василя Перфільєва і за активної фінансової підтримки СФРЄ і Російського Єврейського Конгресу.

 

В лавах Червоної Армії воювали понад 500 тисяч євреїв, понад 200 тисяч із них загинуло.

В лавах Червоної Армії воювали від 4,5 до 7 млн українців. Згідно з радянською історіографією, 2,5 млн з них загинуло. Сучасні історики схильні вважати цю цифру більшою.

Остаточний акт капітуляції у Другій світовій від імені СРСР підписав українець, генерал Кузьма Дерев'янко.

У березні 2011 року повідомлялося, що пам'ятник ЧА в Нетаньї планується відкрити до 20-річчя двосторонніх відносин між Ізраїлем і Росією.

У листопаді було демонтовано пам'ятник Червоній Армії у Варшаві.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.