ПОМЕРЛА ІРИНА КАЛИНЕЦЬ (оновлено)

31 липня у результаті важкої і тривалої хвороби на 72 році пішла з життя українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, громадський діяч, діяч дисидентського руху, правозахисниця Ірина Калинець (Стасів).

Про це повідомляє DT.ua з посиланням на прес-службу ЛНУ імені Франка.

 

Поховають Ірину Калинець 2 серпня на Личаківському цвинтарі Львова, повідомив ІП член організаційного комітету, гендиректор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

1 серпня, о 18.00 у церкві Св.Климентія Папи (вул. Генерала Чупринки, 70) відбудеться парастас. 2 серпня з 10.00 до 12.00 у церкві Святої Трійці (вул. Тершаківців, 11) — прощання з Іриною Калинець.

 

Ірина Калинець — поетеса, активістка українського національного і правозахисного руху, дружина лауреата Шевченківської премії Ігоря Калинця, — народилася в сім'ї віруючих УГКЦ. 

Після закінчення філологічного факультету Львівського університету викладала українську мову. У 1970-му за виступи на захист переслідуваних діячів культури звільнена з роботи. Протестувала проти арешту Валентина Мороза та Ніни Строкатої. Брала участь у виданні нелегального журналу "Український вісник".

У 1972-му засуджена до шести років ув'язнення і трьох років заслання за статтею "антирадянська агітація і пропаганда". Покарання відбувала у Мордовії разом зі Стефанією Шабатурою та Надією Світличною. Місце посилання — Читинська область. 

До Львова повернулася у 1981-му. Стала співредактором культурологічного журналу "Євшан-зілля", була серед організаторів "Меморіалу", Руху, увійшла в Наукове товариство імені Тараса Шевченка, написала більше трьох сотень статей.

Невіддільна від мистецтва: автор віршів, новел, історичної белетристики, казок для дітей. В історичних дослідженнях її порадником і критиком був професор Ярослав Дашкевич.

У 1990-му Калинець обрана депутатом Верховної Ради I скликання. У тому ж році очолила Львівське обласне управління освіти.

У 1998 році за громадську діяльність визнана "Героїнею миру" (США, Ротчестер). В 2000-му нагороджена орденом княгині Ольги.

Більше про Ірину Калинець читайте у розділі "Тексти"

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.

Сергій Гірік: гасла УНР нагадували більшовицькі

Інтерв'ю з кандидатом історичних наук, вченим секретарем Української асоціації юдаїки Сергієм Гіріком

Партії «хамелеони»

В Україні зареєстровано 352 політичних партії. За цим показником вона посідає перше місце в Європі. Однак партії у нас не лише активно реєструються, а й перейменовуються. 44% діючих партій хоча б раз за історію існування змінили свою назву. В останні роки кількість перейменувань партій перевищує кількість нових реєстрацій.