Спецпроект

Янукович і Коморовський відкриють "недоведений" пам'ятник у Биківні

Президенти Польщі та України урочисто відкриють польський військовий цвинтар у Биківні. Український інститут національної пам'яті каже, що там лежать не тільки поляки і не тільки військові.

Президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський 20-21 вересня візьмуть участь у врочистостях у Биківні, де "лежать останки понад трьох тисяч жертв катинського злочину".

Про це повідомляє Польське радіо з посиланням на Польську пресову агенцію.

Польський військовий цвинтар у Биківні буде четвертим "катинським цвинтарем" - поряд із кладовищами у Катинському лісі, Мєдному (Росія), Харкові-П’ятихатках.

Цвинтар розташований на територї Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", на місці поховання жертв катинського злочину з так званого "українського списку". Рідні близьких вперше за 72 роки зможуть побачити таблиці із прізвищами своїх рідних.

Катинський злочин - масове вбивство польських громадян, здійснене службовцями НКВД на підставі рішення Політбюро ЦК більшовицької партії від 5 березня 1940 року. Тоді розстріляно понад 21 тисячу польських військовополонених та представників польської інтелігенції, яких було взято у полон після вторгнення Червоної Армії до Польщі 17 вересня 1939 року.

В’язнів тримали і вбивали у різних місцях, зокрема у Козельську, Осташкові, Старобільську, Биківні та ін.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті просив польську сторону утриматись від вживання словосполучення "український катинський список", оскільки злочини здійснювала не українська, а радянська влада.

Також УІНП просив утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації. Так само серед знищених людей були не тільки польські військові, але й діячі ОУН, українські комуністи, єврейські активісти, підприємці різних націй тощо.

УІНП підкреслював, що цифра у 3,5 тисячі убитих польських офіцерів, озвучена польською стороною, не доведена документальними й археологічними джерелами.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.