Запорізький губернатор вирішив популяризувати Махна

Губернатор Запорізької області Олександр Пеклушенко вирішив оголосити конкурс на кращу п'єсу про життя і діяльність Нестора Махно.

Таке рішення він прийняв під час своєї робочої поїздки в Гуляйполе, де відвідав краєзнавчий музей Махно, передають "Коментарі".

"Скажу відверто, я для себе ще остаточно не відповів на запитання, ким же він був насправді. Необхідно розуміти інше. Молода людина в 30 років очолювала 60-тисячне військо, а люди, які були набагато старші Махно, називали його "батьком", - зазначив він.

"Скажу однозначно, в його арсеналі були вчинки, які дозволяли його поважати", - додав Пеклушенко.

На думку губернатора, яскравою особистістю Махно цікавиться багато хто, і необхідно використовувати це для підвищення туристичної привабливості Запорізького краю.

"Ми повинні вивчити цю дивовижну, складну особистість. Я оголошую конкурс серед наших літераторів на кращу п'єсу про життя і діяльність Махна", - заявив він.

"Необхідно, щоб наш музично-драматичний театр ім. Магара обов'язково мав у своєму репертуарі таку п'єсу, яка б розкривала і образ, і час, і людину. Також це вкрай необхідно з точки зору зростання привабливості Запорізького краю, як туристичного центру", - зазначив Пеклушенко.

Читайте на ІП на тему:

Незнаному анархісту. Махно і його Українська Повстанська армія

"Моя тривожна юність". Паризькі мемуари Махна

Cкарби Нестора Махна вже під водами Дніпра

Страх перед примиренням. Міліціонери досі бояться Махна

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.