ЗНОСИТИ ПАМ'ЯТНИКИ БЕЗ РІШЕННЯ МІСЦЕВОЇ РАДИ - ВАНДАЛІЗМ

Пам'ятники Леніну дуже схожі на пам'ятники Бандері і навпаки. Це пам'ятники революціонерам, і вигляд у них однаковий. Для консенсусу можна робити пам'ятники із різьбою замість голови - і просто регулярно міняти голови місцями.

Про це в інтерв'ю Цензор.net заявив доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії Інституту історії України НАНУ, професор Могилянки Георгій Касьянов.

"Припустимо, по понеділках, середах і п'ятницях нехай там буде голова Леніна, а по вівторках, четвергах і суботах нехай буде голова Бандери, а в неділю нехай голови відпочивають, - сказав історик. - А якщо серйозно, то знищення пам'ятників несе в собі риси релігійного конфлікту, оскільки і для націоналістів, і для комуністів їхні вожді - це сакральні символи".

За словами Касьянова, нинішній спалах "війни пам'ятників" в Україні нагадує іконоборство часів релігійних воєн.

Також професор зазначив, що у "Свободи" і Компартії спосіб дій і мислення однаковий: "Ідеологічно комунізм і націоналізм дуже близькі. Обидва вважають рушійною силою історії конфлікт. Тільки в одному випадку рушійна сила історії - конфлікт класів, а в іншому - конфлікт між націями".

Історик нагадав, що для того, щоб знести пам'ятник, потрібне рішення місцевої ради.

"В кінці 1990-х по Україні залишалося близько 3 тисяч пам'ятників Леніну, - зазначив Касьянов. - Хто вирішує, чия фігура повинна (чи не повинна) оживляти пейзаж? Якщо таке рішення приймає орган місцевого самоврядування - це легітимне рішення, і пам'ятник можна зносити".

За словами науковця, пам'ятники радянського минулого переважно не є шедеврами мистецтва, але практикований останнім часом спосіб їх усунення - вандалізм, до того ж демонстративний.

"Останній епізод в Охтирці Сумської області носив відверто хуліганський і провокаційний характер, - сказав Касьянов. - Пам'ятник, звичайно, огидний, і його слід було демонтувати. Але і дії тих, хто його ламав, теж паскудство, низькопробний скандал з великою часткою самореклами "Свободи".

Також історик звернув увагу на те, що теми мови та історії часто використовуються з метою відвернути суспільну увагу від інших питань: "Коли виникає якесь напруження в соціально небезпечних сферах - зростають ціни, назріває соціальне невдоволення, приймаються непопулярні закони тощо - раптом виникає тема мови і тема історії".

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.