ЗНОСИТИ ПАМ'ЯТНИКИ БЕЗ РІШЕННЯ МІСЦЕВОЇ РАДИ - ВАНДАЛІЗМ

Пам'ятники Леніну дуже схожі на пам'ятники Бандері і навпаки. Це пам'ятники революціонерам, і вигляд у них однаковий. Для консенсусу можна робити пам'ятники із різьбою замість голови - і просто регулярно міняти голови місцями.

Про це в інтерв'ю Цензор.net заявив доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії Інституту історії України НАНУ, професор Могилянки Георгій Касьянов.

"Припустимо, по понеділках, середах і п'ятницях нехай там буде голова Леніна, а по вівторках, четвергах і суботах нехай буде голова Бандери, а в неділю нехай голови відпочивають, - сказав історик. - А якщо серйозно, то знищення пам'ятників несе в собі риси релігійного конфлікту, оскільки і для націоналістів, і для комуністів їхні вожді - це сакральні символи".

За словами Касьянова, нинішній спалах "війни пам'ятників" в Україні нагадує іконоборство часів релігійних воєн.

Також професор зазначив, що у "Свободи" і Компартії спосіб дій і мислення однаковий: "Ідеологічно комунізм і націоналізм дуже близькі. Обидва вважають рушійною силою історії конфлікт. Тільки в одному випадку рушійна сила історії - конфлікт класів, а в іншому - конфлікт між націями".

Історик нагадав, що для того, щоб знести пам'ятник, потрібне рішення місцевої ради.

"В кінці 1990-х по Україні залишалося близько 3 тисяч пам'ятників Леніну, - зазначив Касьянов. - Хто вирішує, чия фігура повинна (чи не повинна) оживляти пейзаж? Якщо таке рішення приймає орган місцевого самоврядування - це легітимне рішення, і пам'ятник можна зносити".

За словами науковця, пам'ятники радянського минулого переважно не є шедеврами мистецтва, але практикований останнім часом спосіб їх усунення - вандалізм, до того ж демонстративний.

"Останній епізод в Охтирці Сумської області носив відверто хуліганський і провокаційний характер, - сказав Касьянов. - Пам'ятник, звичайно, огидний, і його слід було демонтувати. Але і дії тих, хто його ламав, теж паскудство, низькопробний скандал з великою часткою самореклами "Свободи".

Також історик звернув увагу на те, що теми мови та історії часто використовуються з метою відвернути суспільну увагу від інших питань: "Коли виникає якесь напруження в соціально небезпечних сферах - зростають ціни, назріває соціальне невдоволення, приймаються непопулярні закони тощо - раптом виникає тема мови і тема історії".

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.