На Західній Україні сплюндрували пам'ятні знаки Бандері і Шухевичу. ФОТО

У музеї-садибі Степана Бандери, що знаходиться у с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівщини, завдано ушкоджень пам'ятнику та барельєфу Бандери.

Про це повідомила прес-служба Стрийської районної ради на Львівщині.

Як розповіла ZIKy директор музею-садиби у Волі-Задеревацькій Оксана Бандера-Піжик, пошкодження погруддя та меморіальної дошки працівники музею виявили вранці 6 березня.

"І на пам’ятнику, і на дошці було пошкоджено обличчя Степана Бандери, - зазначила директор. - Пам’ятник зроблено з мармуру, покрито бронзою, тому зловмисникам було важко завдати пошкоджень. А от меморіальну дошку із барельєфом було пошкоджено більше".

Барельєф у Волі-Задеревацькій

За словами Бандери-Піжик, поруч із музеєм працівники знайшли і "знаряддя" злочину – його передали правоохоронцям.

Відновити пам’ятник та меморіальну дошку виявив готовність народний депутат Віктор Швець. Ще один нардеп від "Батьківщини", обраний на Стрийщині Олег Канівець заявив, що бере "під особистий контроль розслідування цього акту вандалізму".

Пам'ятник у Волі-Задеревацькій

Музей у Волі-Задеревацькій створено на основі приміщення, де в 1933-36 роках проживала родина майбутнього лідера революційної фракції Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Тим часом у Здолбунові (Рівненська область) депутат місцевої районної ради Сергій Кондрачук повідомив, що вандали зруйнували пам'ятну дошку Степанові Бандері на Здолбунівській центральній районній лікарні. За його словами, пошкодження було виявлене вранці 7 березня.

У Здолбунові під розбитою дошкою домалювали ще й свастику

“Дошку ми встановили ще у 2008 році і вона там нікому не заважала, а до того, як у 2012-му ми відкрили у Здолбунові пам'ятник Бандері, біля цієї дошки проводились різні заходи, – зазначив Кондрачук. – Думаю, у місті чимало тих, хто хотів би подивитися у вічі вандалам. А дошку ми відновимо. Зробимо ще більшу та гарнішу. До літа цього року”.

Спроба вандалізму сталася і у Льовові. Сьогодні близько 2 години ночі невідомі особи намагалися знести пам’ятник Романові Шухевичу, який стоїть біля музею генерал-хорунжого УПА на вул. Білогорща на околиці Львова (біля будинку, де 5 березня 1950 року відбувся останній бій Шухевича).

 Розбита таблиця у Білогорщі

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на завідувача Музею національно-визвольної боротьби України у Львові Володимира Бойка.

За словами Бойка, зловмисники розбили меморіальну таблицю, а також намагалися знести пам’ятник Шухевичу, який стоїть через дорогу від садиби. На пам’ятник вже було накинуто зашморг, за допомогою якого його мали зняти, проте хтось налякав зловмисників і вони втекти через парк навпроти музею.

Львів, Білогорща

Бойко додав, що вранці адміністрація музею звернулася у правоохоронні органи.

Як відомо, у лютому цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували на Сумщині пам’ятник Володимиру Леніну.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.