Софію і Лавру внесли до Держреєстру пам'яток

Софію Київську та Києво-Печерську лавру нарешті включать до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення.

Про це Міністерство культури України повідомило голову підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця у відповідь на його звернення.

Як відомо, постановою КМУ від 27 грудня 2001 року до категорії "пам’ятки національного значення" у Держреєстрі нерухомих пам'яток було внесено низку заповідників, зокрема Софію Київську та Києво-Печерську лавру. Але постановою КМУ від 3 вересня 2009 року їх було виключено з цього переліку.

Мала вийти інша постанова, яка б включила унікальні об’єкти до Реєстру вже як комплекс споруд, але у зв’язку зі зміною уряду цей документ так і не вийшов

У січні 2013 року ревізори Рахункової палати повідомляли, що "внаслідок неналежного виконання Мінкультури своїх основних функцій досі до Держреєстру нерухомих пам’яток України не внесені пам’ятки архітектурного ансамблю Софійського собору та комплексу споруд Києво-Печерської лаври, які ще у 1990 році включені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО".

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.