У Холодному Ярі на історичному заході рвали партійні прапори. ФОТО, ВІДЕО

У селах Медведівка, Івківці, Мельники та на хуторі Буда в Черкаській області відбулося традиційне вшанування борців за волю України різних епох.

Вшановували гетьмана Богдана Хмельницького, керівника гайдамацького повстання 1768 року Максима Залізняка та отамана полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака, повідомляє Радіо Свобода.

За кілька хвилин до початку меморіального мітингу близько десяти чоловіків вирішили розгорнути прапори Партії регіонів і собі приєднатися до заходу.

Такі дії обурили учасників заходу, що були неподалік – із вигуками "Банду геть!" вони зірвали прапори Партії регіонів та поламали вудилища, на яких висіла партійна символіка. Правоохоронці в сутичку не втручалися.

Поламані партійні прапори. Фото: Радіо Свобода

Меморіальний мітинг почався біля пам’ятників холодноярцям та Юрію Горлісові-Горському у селі Мельники. У заході взяли участь представники опозиційних політичних сил.

Пізніше на хуторі Буда відбулося освячення козацької зброї. Загалом у вшануванні борців за волю України взяли участь близько двох тисяч осіб.

Реконструктор "чорних запорожців" Армії УНР

Лісове урочище Холодний Яр у Черкаській області відоме кількома історичними подіями: гайдамацьким повстанським рухом і Холодноярською січчю початку 18-го століття, Коліївщиною під проводом Максима Залізняка й Івана Гонти 1768-го, Холодноярською республікою 1919–22 років під керівництвом Василя Чучупака, яку документально змалював у романі "Холодний Яр" учасник подій, письменник Юрій Горліс-Горський, а потім художньо зобразив Василь Шкляр.

Як відомо, минулого тижня організатори заходів повідомляли, що влада заважає їхньому проведенню.

Дивіться також ФОТОрепортаж із попереднього вшанування у Холодному Яру

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.