Слухання про те, як ГУЛАГ повстав проти Сталіна. ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ

Історична Правда презентує інтернет-трансляцію громадських слухань у Києво-Могилянській академії до 60-ї річниці Норильського повстання у таборах ГУЛАГу 1953 року — події, що великою мірою спричинила розпад СССР.

Лідери та свідки повстання, історики, інтелектуали, громадські діячі згадуватимуть події травня 1953 року в Норильську.

Час і місце: вівторок, 21 травня 2013 року о 18:00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (Київ, вул. Іллінська, 9, 3 пов.).

Участь у обговоренні, пряму трансляцію якого забезпечує канал BeTv betv.com.ua, візьмуть:

- один із лідерів Норильського повстання Євген Грицяк,

- голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв,

- засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла Макарова (Російська Федерація),

- дисидент і публіцист Євген Сверстюк,

- письменниця Оксана Забужко,

- культуролог Оксана Пахльовська,

- історик Володимир В’ятрович

та інші.

Подивитися онлайн-трансляцію заходу можна на Історичній Правді:

Повстання в Норильському концтаборі (Таймирський, а тепер Долгано-Ненецький округ Красноярського краю Російської Федерації) розпочалося 25 травня 1953 р. й тривало до 4 серпня 1953 р., підняло близько 20 тисяч політичних в’язнів, представників 86-ти національностей і стало проявом ненасильницького опору тоталітарній системі. 

Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кeнгірське, стало однією з причин "відлиги", появи шістдесятництва, дисидентства та зрештою – розпаду СРСР.

Під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність ненасильницькими методами. Коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя.

Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів  до населення Воркути, для "грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…".

"До ненасильницьких методів боротьби я дійшов навпомацки. Це вже після Норильського повстання я вивчив методику Махатми Ганді, індуських йогів і став переконаним прихильником саме ненасильницького спротиву. Я зрозумів, що з тієї людської енергії, яка все тільки ламає, знищує, трощить ніколи нічого доброго не виходить. Але водночас, протестувати мирно люди переважно не вміють, - розповідає Євген Степанович ГРИЦЯК, один із лідерів Норильського повстання. -  Коли ми нашим бараком таки повстали, серед нас виявилося тільки два штрейкбрехери із 45, решта – стояла до кінця. На певному етапі було дуже складно керувати людьми, складно було утримати їх від застосування насильство. Бо насправді це б тільки послугувало приводом та виправданням для адміністрації табору, яка б нас розстріляла. Саме утримувати людей від насильства й було найскладнішим."

Норильське повстання - це не просто історія. У сучасному контексті – це переосмислення значення ненасильницького спротиву для розбудови демократичного і відкритого суспільства, в тому числі й інтеграції України до Європейського Союзу.

Дивіться також: "Як українці перемогли сталінізм. Історія норильського повстання"

Убити одного, щоб врятувати мільйони. Атентат Миколи Лемика

21 жовтня виповнюється 85 років з дня, коли український юнак Микола Лемик зробив постріл в обороні мільйонів. У 1933 році, коли на Великій Україні лютував Голодомор організований радянською владою, він здійснив атентат на начальника канцелярії радянського консульства у Львові Олексія Майлова.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

"Невидима рука" олігархії. Кому англійці мають бути вдячні за "Велику хартію вольностей"

Ніхто не може бути покараний інакше, аніж за рішенням суду. Податки мають стягуватися лише за згодою тих, хто їх сплачує. Депутат повинен бути захищений від переслідувань з політичних міркувань. Все це ще в 1215 році було зафіксовано у "Великій хартії вольностей".