Слухання про те, як ГУЛАГ повстав проти Сталіна. ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ

Історична Правда презентує інтернет-трансляцію громадських слухань у Києво-Могилянській академії до 60-ї річниці Норильського повстання у таборах ГУЛАГу 1953 року — події, що великою мірою спричинила розпад СССР.

Лідери та свідки повстання, історики, інтелектуали, громадські діячі згадуватимуть події травня 1953 року в Норильську.

Час і місце: вівторок, 21 травня 2013 року о 18:00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (Київ, вул. Іллінська, 9, 3 пов.).

Участь у обговоренні, пряму трансляцію якого забезпечує канал BeTv betv.com.ua, візьмуть:

- один із лідерів Норильського повстання Євген Грицяк,

- голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв,

- засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла Макарова (Російська Федерація),

- дисидент і публіцист Євген Сверстюк,

- письменниця Оксана Забужко,

- культуролог Оксана Пахльовська,

- історик Володимир В’ятрович

та інші.

Подивитися онлайн-трансляцію заходу можна на Історичній Правді:

Повстання в Норильському концтаборі (Таймирський, а тепер Долгано-Ненецький округ Красноярського краю Російської Федерації) розпочалося 25 травня 1953 р. й тривало до 4 серпня 1953 р., підняло близько 20 тисяч політичних в’язнів, представників 86-ти національностей і стало проявом ненасильницького опору тоталітарній системі. 

Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кeнгірське, стало однією з причин "відлиги", появи шістдесятництва, дисидентства та зрештою – розпаду СРСР.

Під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність ненасильницькими методами. Коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя.

Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів  до населення Воркути, для "грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…".

"До ненасильницьких методів боротьби я дійшов навпомацки. Це вже після Норильського повстання я вивчив методику Махатми Ганді, індуських йогів і став переконаним прихильником саме ненасильницького спротиву. Я зрозумів, що з тієї людської енергії, яка все тільки ламає, знищує, трощить ніколи нічого доброго не виходить. Але водночас, протестувати мирно люди переважно не вміють, - розповідає Євген Степанович ГРИЦЯК, один із лідерів Норильського повстання. -  Коли ми нашим бараком таки повстали, серед нас виявилося тільки два штрейкбрехери із 45, решта – стояла до кінця. На певному етапі було дуже складно керувати людьми, складно було утримати їх від застосування насильство. Бо насправді це б тільки послугувало приводом та виправданням для адміністрації табору, яка б нас розстріляла. Саме утримувати людей від насильства й було найскладнішим."

Норильське повстання - це не просто історія. У сучасному контексті – це переосмислення значення ненасильницького спротиву для розбудови демократичного і відкритого суспільства, в тому числі й інтеграції України до Європейського Союзу.

Дивіться також: "Як українці перемогли сталінізм. Історія норильського повстання"

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.