Зірка культового німецького серіалу виявився есесівцем

Німецький актор Хорст Тапперт, який зіграв головну роль в культовому серіалі "Деррік", служив у танковій дивізії СС "Мертва голова".

Про це повідомляє "Ехо Москви" із посиланням на німецький Bild.

Це з'ясувалося після оприлюднення архівів часів Другої світової війни. Тапперт потрапив до механізованої дивізії СС "Мертва голова" в 1942 році (очевидно, під час чергового її переформування у Франції) і встиг взяти участь у битві за Харків, де був поранений.

Німецька піхота в наступі під час боїв за Харків у лютому 1943 року

Актор ніколи не зізнавався в тому, що служив у військах СС. Він помер у 2008 році.

"Деррік" - надзвичайно популярний у Німеччині і за її межами телевізійний кримінальний серіал про інспектора мюнхенської поліції Штефана Дерріка. Загалом з 1974-го по 1998 рік було знято 281 серію.

Фільм показували у ста країнах, в тому числі й Україні. У 1990-х "Деррік" був доволі популярним в СРСР і пост-радянських державах.

 Хорст Тапперт в ролі інспектора Дерріка

Після новини про архівну знахідку телекомпанія ZDF, яка створила "Дерріка", зняла цей серіал з показу в Німеччині.

Дивіться також: "Поляки скандалять з приводу фільмy ZDF про Другу світову"

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?