У єдиному підручнику з історії Росії Сталіна зобразять реформатором

На засіданні Російського історичного товариства було представлено перелік суперечливих питань, котрі планується висвітлити в єдиному підручнику з історії Росії.

Про це повідомляють "Ведомости".

Із 31 пункту складних питань лише одне питання присвячене Сталіну – встановлення "однопартійної диктатури та єдиновладдя". Автори концепції уникають говорити про сталінські репресії, зазначає видання.

Постаті Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва, за пропозицією дослідників, варто розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з проектом нового підручника, правління Бориса Єльцина та його "шокову терапію" 1990-х років варто обговорювати на уроках історії окремим питанням.

Президентські декади Владіміра Путіна та Дмітрія Мєдвєдєва автори концепції планують оцінити позитивно - як такі, що принесли "стабільність в економіці та політичній системі".

Конкурс на концепцію уніфікованого шкільного підручника з історії Міносвіти РФ планує оголосити в жовтні. У концепції буде сформульовано стандарт, який визначить спосіб викладання історії у школах, а також перелік "складних" питань, які вимагають додаткової підготовки вчителів.

Чи будуть сталінські репресії зрештою згадані в тексті концепції, а потім і в єдиному підручнику історії - наразі не ясно: проект був відправлений на доопрацювання через фактичні помилки в ньому

Як відомо, російська влада планує зробити єдину лінійку "канонічних" підручників для вивчення історії Росії у школі. Дана ініціатива підтримана президентом Росії Владіміром Путіним у березні 2013 року.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села